Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Факультет міжнародних відносин

 

Ігор Грабинський

Курсові та дипломні роботи

Методичні рекомендації до написання та основні вимоги до оформлення

 

Для студентів спеціальності 6.030400, 7.030403  та 8.030403 – “міжнародні економічні відносини”

 

© ЛНУ ім. Івана Франка, 2005.

 

 

Зміст

Вступ

Розділ 1. Основні вимоги до курсової та дипломної роботи

1.1. Загальні зауваження

1.2. Вимоги до самостійності

1.3. Планування роботи

1.3.1. Вибір теми

1.3.2. Пошуки та вивчення літератури

1.3.3. Складання плану роботи

1.3.4. Обсяг курсових та дипломних робіт та основні вимоги до їх друкування

1.3.5. Нумерація

1.3.6. Порядок посилань на джерела

1.3.7. Підбір, опрацювання фактичного та статис­тич­ного матеріалу

1.4. Палітурка

Розділ 2. Оформлення основних елементів тексту

2.1. Титульний аркуш. Завдання на дипломну роботу

2.2. Зміст

2.3. Перелік умовних позначень

2.4. Вступ

2.5. Основна частина роботи

2.6. Висновки

Розділ 3. Ілюстрації, таблиці, формули, додатки

3.1. Ілюстрації

3.2. Таблиці

3.3. Формули

3.4. Додатки

Розділ 4. Оформлення списку використаних джерел

4.1. Порядок подання літературних джерел у бібліо­графічному переліку

4.2. Регламентація опису творів друку

4.3. Основні елементи бібліографічного опису

4.3.1. Дані про автора

4.3.2. Дані про назву та вид видання

4.3.3. Дані про переклад

4.3.4. Дані про перевидання

4.3.5. Вихідні дані видання

4.3.6. Обсяг видання

4.4. Бібліографічний опис книги

4.5. Бібліографічний опис робіт розповсюджених на правах рукопису

4.6. Аналітичний бібліографічний опис

4.6.1. Бібліографічний опис журнальних статей

4.6.2. Бібліографічний опис газетних статей

4.6.3. Бібліографічний опис статей, опубліко­ва­них в неперіодичних виданнях

4.6.4. Бібліографічний опис частини твору

4.7. Бібліографічний опис джерел, опублікованих у всесвітній комп’ютерній мережі Internet

Розділ 5. Реферат дипломної роботи іноземною мовою

5.1. Загальні вимоги до реферату

5.2. Структура реферату

5.3. Оформлення реферату

Розділ 6. Захист роботи

6.1. Подання роботи до захисту

6.2. Захист роботи

6.3. Вимоги до ілюстративного матеріалу

6.4. Критерії оцінки курсових та дипломних ро­біт

Список використаних джерел

Додатки

Додаток А. Тематика курсових та дипломних робіт

А.1. Тематика курсових робіт з “Міжнародних економічних відносин”

А.2. Тематика курсових робіт з “Комерційної дипломатії”

А.3. Тематика курсових робіт зі спеціалізації

А.4. Тематика дипломних робіт

Додаток Б. Зразки титульного аркуша курсової та дипломної роботи

Б.1. Титульний аркуш курсової роботи

Б.2. Титульний аркуш дипломної роботи

Додаток В. Титульний аркуш реферату дипломної роботи (іноземною мовою)

Додаток Г. Таблиця українсько-англійської транслітерації

Додаток Ґ. Таблиця переведення римських цифр в арабські

Додаток Д. Таблиця транслітерації грецьких літер латинськими

 

 

ВСТУП

       Курсові та дипломна робота є важливими видами самостій­ної роботи студентів. У процесі їх написання під керівництвом профе­со­рів та доцентів кафедри студенти опановують методи та набува­ють вміння проведення наукового дослідження.

       Успішне проведення наукового дослідження та написання курсо­вих та дипломних робіт залежить від багатьох чинників, серед яких найважливішим є чітка уява про основні вимоги, що ставлять­ся до них. Ці вимоги стосуються насамперед наукового рівня робіт, її змісту, структури, форми викладу матеріалу, а також їх оформлен­ня.

       Теми курсових та дипломних робіт пропонуються студентам відповідно до наукової тематики кафедри, з урахуванням наукових зацікавлень студентів. Передбачається, що студент до третього кур­су, коли потрібно писати першу курсову роботу, вже займається науко­вою роботою – бере участь у науковому гуртку кафедри, готує доповіді на студентські наукові конференції тощо – і має власні наукові інтереси. Бажано, що б проблеми, розглянуті в курсових ро­бо­тах переросли у дипломну, а у майбутньому, можливо, і у канди­датську дисертацію.

       Дипломною роботою студент завершує свою навчальну та нау­ко­ву підготовку в університеті. Вона повинна засвідчити профе­сійну зрілість випускника, виявити його загальнонаукову, загально­економічну та спеціальну підготовку, вміння застосовувати здобуті в університеті знання для розв’язання конкретних наукових та практичних завдань.

       Студент дипломною роботою показує, як він опанував сучасні методи наукового дослідження, як вміє коректно використовувати ста­тистичні та математичні методи для аналізу економічних проблем, як навчився робити власні узагальнення та висновки, працю­вати з літературою.

       Оцінюючи курсові чи дипломні роботи, комісія враховує не лише якість самого наукового дослідження, його науко­­ву новизну, вміння захистити сформульвані положення та висновки, а і його оформлення.

       Невідповідність в оформленні курсової чи дипломної роботи державним стандартам і встановленим вимогам може суттєво вплинути на остаточну оцінку роботи, а через значні відхилення робота може бути взагалі недопущена до захисту. Тому оформлен­ню роботи повинна бути приділена особлива увага. Дотримання сту­дентом усіх вимог до оформлення курсової роботи сприяє вихованню в нього належного стилю роботи, виховує вимогли­вість до себе, прищеплює певні навики до ведення наукового дослі­дження, що буде йому корисним у роботі над дипломною роботою і дисертацією.

       Цей навчально-методичний посібник покликаний допомогти студентам насамперед в оформленні курсових та дипломної роботи. В його основі є державні стандарти і нормативні матеріали, які стосуються оформлення рукописів наукових робіт. Значна увага відведена правилам бібліографічного опису друкованих видань, оскільки, як свідчить досвід, з чим мають проблему не лише для студентів, але й для аспірантів та наукових працівників.

       Оформлення цього методичного посібника наближено щодо основних вимог до оформлення курсових та дипломних робіт.

 

 

Розділ 1

Основні вимоги до курсової та дипломної роботи

       1.1. Загальні зауваження. Студент, який виконує курсо­ву або дипломну роботу, повинен насамперед ознайомитись з вимо­гами до таких досліджень. Оскільки курсові та дипломні робо­ти повинні мати ознаки наукового дослідження, то, звичайно, особлива увага в них звертається на глибоке теоретичне висвітлення проблеми як у цілому, так і окремих її складових.

       Написання курсової та дипломної роботи починається з визначення та висвітлення основного питання кожного розділу. Виклад змісту  кожного питання повинен бути доказовим, науково арґументованим і поясненим (а не описовим і декларативним!). Теоретичні положення та висновки повинні грунтуватись на конкрет­них матеріалах реальної дійсності, факти і приклади повинні бути не випадковими, а типовими.

       Дослідження міжнародних економічних зв’язків, проблем су­час­ної світової економіки не є простим, а аналіз економічних явищ та законів часто потребує їх розгляду в історичному контексті. Проте це зовсім не означає, що опис історії виникнення та форм вияву цих економічних явищ та законів є обов’язковим. Важливо, щоб матеріал курсової або дипломної роботи був чітко висвітлений та логічно викладений.

       Матеріал курсової (дипломної) роботи може бути вичерпним, а зміст правильно розкритим якщо студент попередньо вивчив наукові праці українських та зарубіжних учених з проблеми, ознайом­лений з чинним економічним та зовнішньоекономічним законо­давст­вом України, зібрав та проаналізував статистичні дані, опублі­ко­вані в статистичних довідниках та в мережі Internet тощо.

       Незважаючи на те, що Рада Міністрів ЄС визнала ринковий статус економіки України, проте національна ринкова економічна систе­ма лише формується. Реальний перехід до економіки вільного підприємництва триває. Це зумовлює деяку специфіку курсових та дипломних робіт з міжнародних економічних відносин та їх тема­тики.

       Вміння письмово теоретично обґрунтовано подати матеріал свід­чить про сформованість знань студента, їх систематизацію та свідоме засвоєння. Опанувавши методами наукового дослідження, студент може самостійно, логічно, послідовно, відповідно до зазначеної мети письмово розкрити питання щодо плану вибраної теми. Курсова та дипломна робота повинна бути написана гарною літературною мовою, без зловживань, транслітерованими з чужих мов, науковими термінами. Слід пам’ятати, що в науковій терміно­логії немає синонімів – інше слово має інше значення.

       1.2. Вимоги до самостійності. Основною вимогою, яку ставлять перед студентами, які працюють над курсовими та дипломними роботами, є самостійне і творче їх виконання. Інколи можна спостерігати, що зловживають студенти цитатами, запозиченими із статей, монографій, підручників та з мережі Internet, тільки сполучені окремими власними фразами. Звичайно, що така робота не може бути позитивно оціненою.

       Варто нагадати, що кожна надрукована на папері (компакт-диску чи інших носіях) або у всесвітній комп’ютерній мережі думка має власника, а її несанкціоноване використання є крадіжкою чужої інтелектуальної власності, за що передбачене покарання. Тому варто бути надзвичайно уважними, цитуючи українські публікацій, викладаючи зміст чужоземних оригіналів, використовуючи інформацію з CD та Internet’у. Курсова робота, в якій буде виявлено ознаки плагіату знімається з розгляду, а її авторові виставляється оцінка "незадовільно". Студент пише нову курсову роботу на іншу тему. Дипломна робота з ознаками плагіату рішенням Державної екзаменаційної комісії також знімається з розгляду, виставляється незадовільна оцінка, а захист нової (написаної на іншу тему) дипломної роботи можливий не швидше, ніж через рік. Для порівняння – якщо плагіат виявляється в дисертації, то її автор позбавляється права будь-коли у майбутньому (!) захищати дисерта­цію (а якщо дисертація захищена – позбавляється здобутого наукового ступеня і права його здобути знову).

       1.3. Планування роботи. Підготовка курсової або диплом­­ної роботи потребує виділення її певних етапів та визна­чення конкретних завдань, які необхідно розв’язати на кожному із них. Планування передбачає розподіл, часу для написання робо­ти, дотримання визначених термінів та обсягів. Для виконання курсової (дипломної) роботи слід виділити щонай­менше шість етапів: (1) вибір та затвердження теми; (2) пошуки та вивчення літератури; (3) складання та погодження з науковим керівни­ком плану курсової або дипломної роботи; (4) підбір та опрацювання фактичного та статистичного матеріалу; (5) напи­сан­ня роботи; (6) захист роботи.

       1.3.1. Вибір теми. Теми курсової та дипломної роботи студенти обирають самостійно із запропонованого кафедрою пере­ліку. (Див. додаток А) Теми, які пропонує кафедра, переважно не збігаються із темами, які є у навчальній літературі. Такий підхід зорієнтований на стимулювання самостійного творчого науко­вого дослідження. До остаточного закріплення сту­дентів за конкретними темами кафедра допускає зустрічні пропо­зиції студентів про внесення до тематики додаткових тем.

       1.3.2. Пошуки та вивчення літератури. Робота над курсовою чи дипломною роботою розпочинається з відділу ката­логів та залу періодики. Студентів обслуговують такі бібліо­теки: фа­культету міжнародних відносин, Наукова бібліотека Львів­ського університету (вул.Драго­манова, 5) та Львівська наукова бібліотека ім. В.Стефаника НАН України (вул.Стефаника, 2) лише, якщо є відповідне персональне клопотання від Університету.

       Найповнішу інформацію про економічну літературу видану в Україні можна отримати в Internet’і на сторінці <http://www.nbuv. gov.ua> Національної бібліо­теки України імені В.І.Вернадського.

       Підбираючи літературу для дослідження, варто переглянути нові числа українських еконо­мічних часописів, таких як “Бібліо­тека банкіра”, “Бізнес: законодавство та практика”, “Віс­ник Націо­нального банку України”, “Галицькі контракти”, “Діловий віс­ник”, “Економіка України”, “Економіка. Фінанси. Право”, “Еко­но­­міч­ний часопис”, “Економіка АПК”, “Економіст”, “Зовнішньо­­еко­номічний кур'єр”, “Моніторинг інвестиційної діяльності в Украї­ні”, “Нормативні акти з фінансів, податків, страхування та бух­гал­тер­ського обліку”, “Огляд цін українського та світового товар­них ринків”, “Платіжний баланс України”, “Податки”, “Регіо­наль­на еконо­міка”, “Соціальний захист”, “Ста­тистика України”, “Украї­на: аспекти праці”, “Україна–Бізнес”, “Україн­ський про­мисло­вець”, “Фінанси України”, “Фінан­сові послу­ги”, “Цінні па­пе­ри України” тощо.

       Матеріа­ли науково-аналітичного журналу “Економічний часо­пис”, починаючи з №8 за 1998 р. публікуються також на сторінці <http://www.harvard.kiev.ua/ist/>, “Квартальні передбачен­ня” – на сторінці <http://www.icps.kiev.ua/qp.htm>, ориґінальна англомовна версія дво­мі­сячника “Transition”, присвяченого країнам з перехід­ною еко­но­мікою на сторінці <http://www.worldbank.org/html/prddr/ trans/WEB/trans>, журнал “Business Central Europa” – на сторінці <http://www.bcemag.com/>. В Україні публікуються і електронні видання, такі як щоденний “Eastern Economist Daily”, що виходить з квітня 1995 р. та тижневик “Eastern Economist Weekly” – <http://www.brama.com/eastern-economist/index.html>.

       У Науковій бібліотеці (вул.Драгоманова, 5) працює зал амери­канської наукової періодики, де можна переглянути такі еконо­мічні журнали: “Economic Activity”, “Cambridge Journal of Economics”, “The Journal of Economic Perspectives”, “Economic Development and Cultural Change”, “The American Economic Review”, “Econo­metrica”, “Economic Reform Today”, “The Journal of Industrial Economics”, “The Quarterly Journal of Economics”, “Journal of Labor Economics”, “The Journal of Business”, “Harvard Business Review”, “Journal of Economic Literature”, “Journal of Money”, “Credit and Banking”, “Economic Journal”, “Journal of Common Market Studies”, “The Economic History Review”, “Journal of Economics and Busi­ness”, “The American Journal of Economics and Sociology”, “Journal of Economics & Management Strategy”, “The Journal of Law and Econo­mics”, “International Journal of Urban and Regional Research” та “Journal of Political Economy”.

       Англомовна періодика частково доступна і в Internet’i. Проект “WebEc” дає доступ до сотень назв періодики за адресою <http://netec.wustl.edu/WebEc/journals.html>. Доступ до матеріалів є різним – від змісту та резюме статей – до повних текстів. Тут можна відшукати журнал за шифром  JEL або за номером ISSN. На цій сторінці можна ознайомитись, зокрема, з такими відомими журналами, як “Applied Economics”, “Applied Economics Letters”, “Atlantic Economic Journal”, “Australian Economic Papers”, “Australian Economic Review”, “Cambridge Journal of Economics”, “China Economic Review”, “Communist Economies and Economic Transformation”, “Comparative Economic Studies”, “Econometrics Journal”, “Economia Politica Rivista di Teoria e Analisi”, “European Economic Review”, “IMF Staff Papers”, “International Economic Re­view”, “Japanese Economic Review”, “Journal of Comparative Econo­mics”, “Journal of Economics”, “Konjunkturpolitik – Applied Econo­mics Quarterly”, “NBER Macroeconomics Annual”, “OECD Economic Studies”, “Oxford Economic Papers”, “Post-Communist Economies”, “Quarterly Journal of Economics”, “Review of Economic Studies”, “Scandina­vian Journal of Economics”, “Ukrainian Economic Review”, “Weltwirtschaftliches Archiv – Review of World Economics”, “World Economy” та ін.

       1.3.3. Складання плану роботи. Після ознайомлення з літера­турою студент вже має сформовану думку про напрям свого дослідження і готовий до складання плану дослідження.

       Курсова робота, зазвичай, має простий план, який включає вступ, основну частину (3–4 питання), висновки, список використа­них джерел та, за необхідності, додатки:

                                           План

    Вступ
1. Перше питання
2. Друге питання
3. Третє питання
Висновки
Список використаних джерел
Додатки

 

       Дипломна робота обов’язково має складний план, який вклю­чає вступ, 3–4 розділи, які поділяються на кілька параграфів, висновки, список використаних джерел та, за потреби, додатки:

                                           План

    Вступ
Розділ 1. Назва першого розділу
1.1. Назва першого параграфа 1-го розділу
1.2. Назва другого параграфа
1.3. Назва третього параграфа
Розділ 2. Назва другого розділу
2.1. Назва першого параграфа 2-го розділу
2.2. Назва другого параграфа
2.3. Назва третього параграфа
Розділ 3. Назва третього розділу 3.1. Назва першого параграфа 3-го розділу
3.2. Назва другого параграфа
3.3. Назва третього параграфа
Висновки
Список використаних джерел
Додатки              

 

       План курсової (дипломної) роботи обов’язково повинен бути погоджений з науковим керівником ще до початку роботи над її текстом.

       1.3.4. Обсяг курсових та дипломних робіт та основні вимоги до їх друкування. Курсову та дипломну роботу набира­ють на комп'ютері через 1,5 інтервала (29-30 рядків на сторінці) і друкують на принтері  з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210´297 мм). Мінімальна висота шрифту 1,8 мм. Можна також використовувати для таблиць та ілюстрацій папір формату А3.

       Обсяг курсової роботи – 24 сторінки (40 000 знаків = 1 авт. аркуш). Рекомендований обсяг дипломної роботи – 80 сторінок (120 000 знаків = 3 авт. аркуші). Обсяг може відхилятись в межах не більше ±30%. В облікований обсяг роботи не включають список використаних джерел та додатки.

       Друкуючи роботу, залишають поля: ліве – не менше 25 мм, праве – не менше 10 мм, верхнє і нижнє – не менше 20 мм.

       Ілюстративні матеріали повинні відповідати форматові А4, їх включають до загальної нумерації сторінок роботи і розміщують, як звичайно, у додатках.

       Текст основної частини дипломної роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти. Кожну структурну частину роботи починають з нової сторінки. Заголовки структурних частин роботи "Зміст", "Перелік умовних скорочень", "Вступ", "Розділ", "Висновки", "Список використа­них джерел", "Додатки" друкують великими літерами си­метрично до тексту.

       Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. В кінці заголовка крапки не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці  в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка. Після заголовка (за винятком заголовка пункту) та текстом пропускають один рядок.

       1.3.5. Нумерація. Сторінки, розділи, параграфи, пункти, рисунки, таблиці, формули нумерують арабськими цифрами без знака №.

       Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки у кінці. Зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не нумерують.

       Номер розділу ставлять після слова "Розділ", після номера крапки не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

       Параграфи нумерують у межах кожного розділу. Номер параграфа складається з номера розділу і порядкового номера параграфа, між якими ставлять крапку. Значок параграфа (§) в курсових та дипломних роботах не використовують. В кінці номера параграфа повинна стояти крапка, наприклад: "2.3." (третій параграф другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок параграфа.

       В окремих випадках у дипломних роботах параграфи можуть бути поділені на пункти. Пункти нумерують у межах кожного параграфа. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, параграфа, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: "1.3.2." (другий пункт третього параграфа першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункти не відображаються у плані дипломної роботи.

       1.3.6. Порядок посилань на джерела. Посилання в тексті дають у квадратних дужках [ ]. Посилаються на джерело та сторінку (крім газетних статей і випадків, коли посилаються на джерело в цілому). Наприклад:

       “Тіньовий сектор економіки України у 1999 році складав 47% [3, с.453]

       “Мікроекономічні наслідки девальваційного шоку для України розглянуті Ю.Біленком в статті [1]”.

“Мікроекономічні наслідки девальваційного шоку для України розглянуті у працях Ю.Біленка та М.Павловського [1; 6, с.114-165]”.

       “Проблеми сучасних міжнародних відносин розглядаються у працях [1, 2, 7]”.

“Проблеми сучасних міжнародних відносин розглядаються у працях [1–7]”.

Цифри в [ ] відповідають порядковому номеру джерела у спис­ку використаних джерел:

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.   Біленко Ю. Девальваційний шок: мікро- та макроекономічні наслід­ки для України // Зовнішньоекономічний кур’єр. – 1999. – №7–8.– С.12-14.

2.   Боринець С.Я. Розвиток сучасних грошово–валютних відно­син (націо­наль­ний і міжнародний аспекти). – К.: Педагогіка, 1997. – 160 с.

3.   Державне регулювання економіки / За ред. Михасюка І.Р. – Львів: Україн­ські технології, 1999. – 640 с.

4.   Заставний Ф. Населення України // Голос України.– 2001, 30 травня.

5.   Корягина Т. Теневая экономика в СССР // Вопросы эконо­мики. – 1990. – №3. – С.117.

6.   Павловський М. Шлях України. – К.: Техніка, 1997. – 149 с.

7.   Шнітцер М. Порівняння економічних систем. – К.: Основи, 1997. – 520 с. 

8.   Varoli J. Economic Reform Casts a Long Shadow in Russia // Transitition. – 1997. – Vol.3, No.5. – P.6–10.

       1.3.7. Підбір, опрацювання фактичного та ста­тис­тич­ного матеріалу. Дослідження з міжнародних еконо­мічних відносин потребує зусиль для збору фактичного та статистичного матеріалу та його необхідного опрацювання. Це стосується насамперед статистики, що публікується в різних країнах. Дані повинні наводитись в однакових одиницях виміру: абсолютних (млн.грн, тис.дол.США, т, м, шт.) або відносних (%). Допускаються лише загальноприйняті скорочення (тобто занесені до "Словника української мови"). Символи, які використовуються в англомовних джерелах ($, £, ¢, ¥, #, &, @), повинні бути наведені відповідно до українських норм. Помилки, які найчастіше трапляються в студентських роботах:

Помилка:

Повинно бути:

$ 100,000.00

100 000 дол. США;  100 тис.дол США

120,000 грн.

120 тис.грн

1,249.50

1249,50

120$

120 дол. США

10@$125.50

10 прим. по 125,50 дол. США

#124

№124

 

 

    1.4. Палітурка. Курсові та дипломні роботи повинні мати па­літурки. Курсові роботи допускається оправляти в м’які оправи (з’єднання спіраллю, термопалітурки тощо). Дипломні роботи опа­літурюють лише у тверду коленкорову оправу.

 

 

Розділ 2

оформлення основних елементів тексту

       Структура курсової, дипломної чи дисертаційної роботи вклю­чає такі основні елементи: (1) титульний аркуш, (2) зміст, (3) за необхідності – перелік умовних позначень, (4) вступ, (5) основ­ну части­ну, (6) висновки, (7) список використаних джерел і, за потре­би, (8) додатки.

       2.1. Титульний аркуш. Він є основним елементом будь-якої наукової роботи – курсової, дипломної чи дисертаційної. З ти­туль­ного аркуша починається нумерація сторінок, хоча номер сто­рін­ки на ньому не проставляється.

       Дані, які подають на титульному аркуші курсових та диплом­них робіт, визначені державним стандартом (ГОСТ 7.4–77), а для дисертацій – наказом №121 ВАК України від 21.03.1997 р. Дотри­ман­ня державних стандартів є обов’язковим.

       У курсових та дипломних роботах зазначають повну назву навчального закладу та його відомчу підпорядкованість, факультет, кафедру, на якій виконана робота, назву роботи, дані про студента та наукового керівника, місто та рік подання роботи до захисту. Скорочення в назві навчального закладу та назві роботи не допускаються. Зразки титульних аркушів див. в Додатку Б.

       Завдання на дипломну роботу підписує завідувач ка­федри, науковий керівник та консультант з іноземної мови і повинно бути підшите після титульного аркуша. Завдання не є частиною дипломної роботи і тому до загальної нумерації сторінок не входить і у змісті не згадується. Завдання видає завідувач кафедри 6 лютого 2001 р.

       2.2. Зміст. Він відповідає планові роботи, про який йшлося вище. Єдиною відмінністю є зазначення номерів сторінок. Вказу­ється лише номер початкової сторінки пункту плану. Наприклад:

                                                      Зміст

Вступ  .......................................................................…..  3    

Розділ 1. Назва першого розділу  .............................. 5
1.1. Назва першого параграфа 1-го розділу ........... 5
1.2. Назва другого параграфа  ................................. 15
1.3. Назва третього параграфа ................................. 24
Розділ 2. Назва другого розділу ............................... 35
2.1. Назва першого параграфа 2-го розділу .......... 35
2.2. Назва другого параграфа  ................................. 44
2.3. Назва третього параграфа ................................. 53
Розділ 3. Назва третього розділу  ............................. 65
3.1. Назва першого параграфа 3-го розділу ...........65
3.2. Назва другого параграфа  ..................................76
3.3. Назва третього параграфа ..................................85
Висновки ..................................................................… 95
Список використаних джерел  ..................................98
Додатки ..................................................................……104          

 

Якщо до роботи додається перелік умовних позначень, то він розташовується перед вступом і відображається у змісті.

       2.3. Перелік умовних позначень. Якщо у роботі ви­користано понад п’ять умовних позначень (абревіатур, символів, скорочень, які не є загальноприйнятими), то це зазначається на окремому аркуші, який розташовується перед текстом роботи.

       2.4. Вступ. У вступі розкривається суть проблеми та її нау­кове чи практичне значення, стан дослідження, вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проводити досліджен­ня.

       Актуальність теми подається шляхом критичного аналізу та порів­няння з відомими розв'язаннями проблеми. Актуальність обґрунтовують значенням роботи для розвитку економічної науки чи міжнародних економічних відносин, особливо на користь України. У вступі слід коротко зазначити зв'язок вибраної теми з напрямами наукових досліджень кафедри міжнародних еконо­мічних відносин Львівського університету, державними планами та програмами; сформулювати мету роботи і завдання, які потрібноно розв'язати для досягнення поставленої мети.

       Обов'язково слід зазначити, які нові наукові положення (практичні рекомендації), студентом запропоновані у дослідженні особисто. Якщо студент виступав за результатами дослідження на студентських наукових конференціях чи має відповідні публікації, про це також слід написати у вступі.

       2.5. Основна частина роботи складається з розділів, параграфів (підрозділів), пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному текстові кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. У кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викла­денням наведених у розділі наукових і практичних результатів.

       У розділах основної частини подають: огляд літератури за темою і вибір напрямів досліджень; виклад загальної методики і основних методів досліджень; проведені теоретичні дослідження і розрахунки; аналіз і узагальнення результатів досліджень.

       В огляді літератури студент відзначає основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлю­ючи публікації, студент повинен назвати ті проблеми, які потре­бують дослідження і, отже, визначити своє місце у розв'язанні проблеми. У першому розділі переважно обґрунтовують вибір теми роботи, наводять методи дослідження і їх порівняльні оцінки, розробляють загальну методику дослідження, розкривають методи розрахунків, гіпотези, що розглядають. Бажано закінчити цей роз­діл коротким резюме стосовно необхідності проведити дослі­дження у цій галузі.

       У наступних розділах викладають результати власних дос­ліджень. Студент повинен давати оцінку повноти роз'язання виз­начених завдань, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, показників), їх порівняння з аналогічними дослі­дженнями українських та зарубіжних авторів. Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній темою ро­боти.

       2.6. Висновки. Викладають найважливіші наукові та прак­тичні результати, одержані в результаті досліджен­ня, форму­люють висновки та рекомендації щодо наукового та практич­ного вико­рис­тання результатів.

 

 

Розділ 3

Ілюстрації, таблиці, формули, додатки

       3.1. Ілюстрації. У курсових та дипломних роботах слід використовувати лише штрихові ілюстрації і оригінали фото­знімків.  Фотознімки розміром меншим за формат А4 повинні бути наклеєні на стандартні аркуші білого паперу формату А4. Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують після номера ілюстрації. За потреби ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий текст). Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці слід подавати в роботі безпо­середньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках. Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу, за виключенням ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу (для дипломної роботи, або номера питання – для курсової) і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад:

Рис.1.2. (другий рисунок першого розділу).

Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послі­довно під ілюстрацією. Якщо в дисертації подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами. Наприклад:

Рис.1.2. Міжгалузевий баланс з урахуванням забруднення навколишнього середовища

Посилання на ілюстрації вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, "рис.1.2". 

    3.2. Таблиці. Цифровий матеріал слід оформля­ти у вигляді таблиць. Приклад побудови таблиці:

Таблиця (номер) – Назва таблиці

Головка (шапка)

 

 

 

Заголовки колонок

 

 

 

 

 

 

Підзаголовки колонок

Рядки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заголовки рядків (боковик)

Колонки

 

 

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово "Таблиця" почи­нають з великої літери. Назви не підкреслюють. Заголовки колонок повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони самостійні. Висота рядків - не менше ніж 8 мм. Колонку з порядковими номерами рядків до таблиці не включають.

       Таблицю розміщують після першого згадування про неї у тексті так, щоб її можна було читати без повороту опалітуреного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю колонок можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах одної сторінки. Якщо рядки або колонки таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її шапку, а в другому – боковик.

       Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами "Те ж", а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не варто. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк (–).

       На всі таблиці повинні бути посилання в тексті, при цьому сло­во "таблиця" в тексті пишуть скорочено, наприклад: "... у табл.1.2".  У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово "дивись", наприклад: "див.табл.1.3".

       3.3. Формули. Пояснення значень символів і числових коефі­цієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки.

       Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Наприклад:

         .                                       (3.1)

Вище і нижче від кожної формули потрібно залишити хоч однин вільний рядок. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (´) і ділення (:).

       Формули (якщо їх більше ніж одна) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і по­рядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні7 відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу). Посилання на формули вказують поряд­ковим номером формули в дужках, наприклад "... у формулі (3.1)".

       3.4. Додатки. За потреби до додатків доцільно вклю­чати допоміжний матеріал, потрібний для повноти сприйняття дослі­дження:

–      проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;

–      таблиці допоміжних цифрових даних;

–      інструкції і методики, опис алгоритмів і програм розв'язання задач на ЕОМ, які розроблені в процесі роботи над дослідженням;

–      ілюстрації допоміжного характеру.

       Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті дисертації. Кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично до тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово "Додаток" і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літери Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А.

       Текст кожного додатка за потреби може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1 – підрозділ 3.1 додатка В.

       Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис.Д.1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д); формула (А.1) – перша формула додатка А.

 

      

Розділ 4

Оформлення списку використаних джерел

       Наукове дослідження завершується списком використаної лі­тера­тури. Ця структурна частина наукового дослідження має назву "Список використаних джерел". Інші назви такі як "Літера­тура", "Бібліографія" вживати в курсових, дипломних чи дисерта­ційних роботах не рекомендується.

       4.1. Порядок подання літературних джерел у біб­ліо­графічному переліку. Матеріал у бібліографічному пе­ре­ліку може бути розташо­ва­ний в одному із таких порядків: (1) в алфа­вітному поряд­ку прізвищ перших авторів або заголовків (такий спосіб є найпоши­реніший та універсальний); (2) у хроноло­гічному порядку, або (3) за порядком появи посилань у тексті (такий спосіб вважають у ВАК найдоцільнішим).

       Для курсових та дипломних робіт доцільним є алфавітно-нумера­ційний порядок запису літературних джерел. Записи розта­шо­вують в алфавітному порядку за прізвищами авторів або перших слів назв творів, записаних не на автора. Авторів, які мають однакові прізвища записують в алфавітному порядку їхніх ініціалів. Праці одного автора записують за алфавітом перших букв назв його праць. Праці одного автора з однаковою назвою записують за хронологією.

       Спочатку подають літературу видану кирилицею, після неї – видану латинкою і далі – мовами з особливою графікою (за алфаві­том назв мов – арабською, вірменською, грузинською, єврейською, китайською, японською тощо). Звичайно публікації мовами з особливою графікою подають в українській транслітерації або в перекладі запису українською мовою. Порядок такої подачі зазначено нижче.

       Бібліографічний опис літератури виданої різними мовами, які послуго­вуються кирилицею подається відповідно до зведеного кири­личного алфавіту, а потім мовами з латинською графікою.

       Зведений кириличний алфавіт складається з 42 букв:

АБВГҐДЂЕЄЖЗИІЇЙJКЛЉМНЊОПРСТ

ЋУФХЦЧЏШЩЪЫЬЭЮЯ

абвгґдђеєжзиіїйjклљмнњопрстћуфхцчџшщъыьэюя

       Латинський алфавіт складається з 26 букв:

abcdefghijklmnopqrstuvwxyz

abcdefghijklmnopqrstuvwxyz

       Діакритичні значки – додаткові значки до латинських літер, які вказують на вимову звука (наприклад, ż, ö, ł, ń, č, ü), зберігаються, але при формуванні списку за алфавітом до уваги не беруться.

       Переклад або транслітерація кирилицею чи латинкою бібліо­гра­фіч­ного опису видань, виданих мовами з особливою графікою, вклю­чається у відповідний алфавітний ряд, вказуючи в кінці (через .–) мову видання (наприклад, .– Яп., .– Араб.). Наприклад:

Фуджіта В. Робітничі дискусії у повоєнній Японії // Сякай ка­ґа­ку кєнкю.– 1965.– Т.17, №2.– С.57-93.– Яп.

       Список літератури має єдину наскрізну нумерацію від першого до останнього номера. Літерні додатки (а, б, в і т.д.) до порядкових номерів не передбачені.

       Основна вимога до укладання списку використаних джерел – однотипне оформлення і дотримання чинного державного стан­дарту на бібліографічний опис творів друку (ГОСТ 7.1–84).

       4.2. Регламентація опису творів друку. В Україні з 1984 р. діє державний стандарт, який відповідає розробленій Сек­цією катало­гізації Міжнародної федереції бібліотечних асоці­ацій та закладів (IFLA) серії документів – Міжнародному стан­дартному бібліогра­фічному описові (ISBD).

       Існують відмінності у бібліографічному описі (1) книг (одно­томових та багатотомових видань), (2) серійних видань (періодичних, серійних, видань, що продовжуються), (3) окремих частин видання (статей із журналів, збірників, енциклопедій тощо; розділу, тому, випуску багатотомного або серійного видання), (4) інших документів (дисертацій, звітів про науково-дослідну роботу, неопублікованих перекладів, карт, державних стандартів тощо).

       Останнім часом виникла потреба оформлювати посилання на публікації у всесвітній комп’ютерній мережі Internet, опублі­ко­ваних на компакт-дисках (CD-ROM) тощо.

       4.3. Основні елементи бібліографічного опису. До них належить інформація про автора (-ів), назву твору, вид видання, за потреби – про перевидання чи переклад, місце видання, видавця, рік видання та обсяг публікації.

       4.3.1. Дані про автора. У науковій роботі ініціали осіб, яких згадують, пишуть перед прізвищем. У бібліографічному описі навпа­ки – на перше місце ставлять прізвище. Ця вимога стосується і опису іноземними мовами. Наприклад:

У виданні:

В описі:

Антон Філіпенко

Філіпенко А.

Френклін Р. Рут

Рут Ф.Р.

Н. Ґреґорі Манків

Манків Ґ.Н.

Heckscher, Eli

Heckscher E.

Robert E. Baldwin

Baldwin R.E.

 

 

Прізвища авторів наводяться у тій послідовності, в якій вони подані у виданні. Прізвища авторів розділяють комами (,). Якщо це роботи двох або трьох авторів, то можна подавати лише прізвище та ініціали першого і додаючи слова "та ін.", "et al." (для видань латинкою).

       Книги чотирьох та більше авторів, а також видання, що не мають індивідуальних авторів, записують за назвою. Інформацію про авто­рів, індивідуальних чи колективних (назву інституції від імені якої публікується робота) подають після назви через косу лінію (/). У цьо­му випадку ініціали ставлять перед прізвищем. Якщо авторів понад чотири, можна вказати перших три, додаючи слова "та інші", "et al.". Можна також навести прізвища всіх авторів, якщо прізвище наукового керівника або автора важливої наукової теорії не увійшли до переліку перших трьох.

       Дані про наукові ступені, вчені та почесні звання, родові та шляхетські титули, посаду, місце праці, членство у наукових това­риствах чи академіях, які часто наводяться на титульних сторінках книг (проф., докт. екон. наук, член.-кор. НАН України, акад., Dr., Prof., Dr.hab., Sir, Lord, Marquis тощо) в описі опускають.

       4.3.2. Дані про назву та вид видання. Назва роботи подається так, як подано на титульному аркуші. Якщо після назви подано дру­гу назву – відомості, що доповнюють, уточнюють, пояснюють основну назву роботи, то їх наводять в описі, відокре­мивши від основної назви двокрапкою (:). Друга назва не ско­рочується.

       Після назви, за потреби, уточнюються відомості про видання. Наприклад, "Навч. посібник", "Підручник", "Енцикл. словник", "Довідник", "Зб. статей", "Зб. наук. праць", "У 50 т.", " тощо. Перед уточненням ставлять двокрапку (:). Слова в уточненні дозволяється скорочувати відповідно до норм (РСТ УРСР 1743–82).

       4.3.3. Дані про переклад. Після назви через косу лінію (/) вка­зують дані про переклад: "Пер. з англ. С.Панчишина" або просто "Пер. з яп.", "Пер. з нім." . Якщо книга має понад три автори, то після даних про переклад ставлять крапку з комою (;) і перелічують авторів, як зазначено в 4.3.1.

       4.3.4. Дані про перевидання. Дані про перевидання і опис змін (виправлене, доповнене, перероблене тощо) подаються після даних про автора (-ів) і виділяються з обох боків тире (–). (У науковій роботі слід розрізняти тире (–) і дефіс (-)).

       Порядковий номер видання подають завжди спочатку, арабськими цифрами, незалежно від того, як надруковано в книзі. До шифри додається через дефіс закінчення (-ге; -тє; -те; -ме); в англомовних виданнях додається "d", "th" без дефіса; у німецько­мовних – закінчення не додають, але після цифри ставлять крапку (.):

У виданні:

В описі:

Видання третє, перероблене і доповнене

3-тє вид., перероб. і доп.

2 виправлене видання

2-ге випр. вид.

Sixth edition

6th ed.

Fourth completely revized edition

4th compl. rev. ed.

Fünfte überarbeitet Auflage

5., überarb. Aufl.

 

 

       4.3.5. Вихідні дані видання. Після інформації про ав­то­ра, назву і перевидання подають інформацію про те, де, хто і коли видав книгу. Після назви видання і після вихідних даних ставлять крапку і тире (.–).

       Першим елементом вихідних даних є місце видання. Місце ви­дання наводять повністю у називному відмінку. Скорочується лише назва м.Київ (К.).

       В описах кних іноземними мовами допускається скорочення назв міст: англійською мовою – Нью-Йорка (N.Y.), російською – Москви (М.) та Санкт-Петербурга (Спб.). Якщо у книзі зазначено два місця видання, то в описі їх наводять через крапку з комою (;). Якщо одна із двох назв міст не скорочується, тоді вказують повну назву обох. Наприклад, "М.; Спб.", "Київ; Львів".  Але "К.; Львів" – буде помилкою!

       Якщо місць видання три і більше, то вказують перше зі словами "та ін." (для книг латинкою – "etc.").Наприклад, у книзі написано: "New York, Chicago, San Francisco, Toronto, London", тоді в описі буде "N.Y. etc".

       Якщо ж місце видання книги невідоме, то вказують "Б.м." (без місця) для книг українською мовою або "S.l.", для книг, виданих латинкою.

       Після вказання місця видання ставлять двокрапку (:).

       Наступним елементом вихідних даних є назва видавництва, яку подають коротко, без лапок, опускаючи слово "видавництво".

У виданні:

В описі:

Київ, Видавництво "Основи"

К.: Основи

Львів, Видавнича Спілка "Просвіта"

Львів: Просвіта

Львів, НВФ "Українські технології"

Львів: Укр. технології

Львів, Центр ринкознавства "ІНТЕРЕКО"

Львів: Інтереко

Сумське книжкове видавництво

Суми: Кн. вид-во

Видавництво Львівського університету

Вид-во Львів. ун-ту

Oxford University Press

Oxford: Univ. Press

 

 

       Часто в назвах європейських та американських видавництв є прізвище, ім’я, ініціали видавця. В описі наводять лише прізвище, опускаючи ім’я, ініціали, слова "edition", "Verlag", "Inc.", "& Com­pany, Limited" тощо:

У виданні:

В описі:

London, Edinburg, Glasgow,

William Hodge & Company, Limited

London etc.: Hodge

Chichester

John Wiley & Sons, Ltd

Chichester: Wiley

New York, Chicago, San Francisco, Toronto, London

Holt, Rinehart & Winston, Inc.

N.Y. etc.: Holt, Rinehart and Winston

 

 

       Якщо у книзі зазначено два видавництва – то вказують обидва. Перед назвою кожного видавництва повинна стояти двокрапка (:). Наприклад:

                 Львів: Світ; Київ: Либідь

                 К.: Либідь: Основи

       Якщо ж книгу видали спільно три чи більше видавництв, то вказують перше зі словами "та ін." або "etc.", у виданнях латинкою. Після назви видавництва ставлять кому (,) і вказують рік видання. Рік видання зазначають арабськими цифрами. Слово "рік", а також місяць і число не наводять. Наприклад:

Львів: Каменяр, 2000

N.Y.: Wiley, 1993

       У зарубіжних виданнях на титульній сторінці часто рік видання опущено. Проте на звороті титульної сторінки після значка © (copyright by) вказується інформація про власника авторського права із зазначенням року. В такому випадку в описі зазначають:

N.Y.: Wiley, cop. 1993

New York; Basingstoke: Worth, cop. 2000

       Дату друкування книги замість року видання не використо­вують. Якщо рік видання не зазначено, тоді пишуть "Б.р." (без року) або "S.a.". Після року видання ставлять крапку і тире (.–).

       4.3.6. Обсяг видання – дані про кількість сторінок, арку­шів, стовбців.

       Наприкінці опису, звичайно в списку використаної літератури, зазна­чають загальний обсяг видання. Кількість сторінок пишуть цифрами і додають скорочено слово сторінка (с. – укр.; p – англ.; S. – нім.; s – фр.). В описі не враховують сторінки з випускними да­ними, рекламою, анотацією тощо.

       Якщо у книзі нумерація сторінок наведена арабськими або (і) римськими цифрами то так подають і в описі:

340 с.

СССXL с.

       У деяких виданнях передмова, вступ, зміст тощо нумерують римськими цифрами, а основний текст – арабськими, тоді в описі це зазначають через кому:

XXVII, 489 с.

XVI, 246 p.

Якщо у виданні пронумерований лише один бік аркуша, тоді вказують кількість аркушів (арк.). Часто, особливо в енциклопе­дич­них та словникових виданнях, нумерують не сторінки, а стовбці. У такому випадку зазначають кількість стовбців (стб.). Якщо ж для нумерації були використані букви чи цифри, відмінні від арабських чи римських, то в описі використовують арабські цифри.

       4.4. Бібліографічний опис книги може мати два ва­ріан­ти: книга може бути записана на автора (-ів) або за назвою. Книга одного – трьох авторів записується лише на автора:

Бураковський І. Теорія міжнародної торгівлі.– 2-ге вид.– К.: Основи, 2000.– 241 с.

Рут Ф.Р., Філіпенко А. Міжнародна торгівля та інвестиції / Пер. з англ.– К.: Основи, 1998.–743 с.

Samuelson P.A., Nordhaus W.D., McCallum J. Macroeconomics.– 6th Canadian ed.– Toronto etc.: McGraw-Hill, 1988.– 920 p.

Книга, яка має понад три автори може бути записана у двох ва­ріантах – за назвою, чи за прізвищем першого автора:

Міжнародні економічні відносини: Історія міжнародних еконо­міч­них відносин: Підручник / А.С.Філіпенко, В.С.Будкін, О.В.Бутенко та ін.– К.: Либідь, 1992.– 191 с.

або

Філіпенко А.С. та ін. Міжнародні економічні відносини: Історія міжна­родних економічних відносин: Підручник / А.С.Філіпенко, В.С.Будкін, О.В.Бутенко та ін.– К.: Либідь, 1992.– 191 с.

Книгу колективного автора записують за назвою. Наприклад:

Статистичний щорічник України за 1998 р. / Мін. статис­тики Украї­ни.– К.: Техніка, 1999.– 746 с.

Social Indicators of Development, 1996: A World Bank Book / The Inter­national Bank for Reconstruction and Development.– Baltimore; London: The John Hopkins Univ. Press, 1996.– VIII, 398 p.

За цими ж правилами записують і багатотомові видання:

Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV–XVIII ст. У 3 т. / Пер. з фр.– К.: Основи, 1998.– Т.3: Час світу.– 631 с.

Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Аналітична економія: принципи, проб­леми і політика. У 2 ч. / Пер. з англ.– 13-те вид. – Львів: Просвіта, 1997.– Ч.1: Макроекономіка.– 671 с.

перекладні видання:

Шніцер М. Порівняння економічних систем / Пер. з англ.– К.: Осно­ви, 1997.– 519 с.

Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутнє: до ефективніших сус­пільств: Доповідь Римському клубові / Пер. з англ. Л.Л.Ле­щенко.– К.: Основи, 1993.– 238 с.

та збірники наукових праць:

Формування ринкової економіки в Україні: Наук. зб. Львів. ун-ту.– Львів: Інтереко, 1999.– Вип.4.– 309 с.

       4.5. Бібліографічний опис робіт розповсю­дже­них на правах рукопису. До таких робіт належать дипломні роботи, кандидатські та докторські дисертації, автореферати дисертацій та депоновані рукописи. Для опису використовують інформацію, подану на титульному аркуші роботи. Наприклад, у дипломній роботі:

Федунь Ю. Прямі іноземні інвестиції та їх вплив на економіку Угорщини, Польщі та України: Дипл. роб.: 7.030403 / ЛНУ ім. Івана Франка.– Львів, 2002.– 127 с.

у дисертаціях:

Єлейко І.В. Політика зайнятості у перехідній економічній системі України: 08.01.01 / ЛНУ ім. Івана Франка.– Львів, 2002.– 191 с.

Грабинський І.М. Еколого-економічна система України (пробле­ми макроекономічної ефективності): Дис... докт. екон. наук: 08.01.01 / ЛНУ імені Івана Франка.– Львів, 1997.– 409 с.

в авторефераті:

Москалик Р.Я. Міжнародний лізинг в умовах ринкової транс­формації економіки України: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.02.03 / ЛНУ імені Івана Франка.– Львів, 2002.– 20 с.

       У бібліографічному описі депонованого рукопису вказують місце та дату депонування та видання, в якому опубліковано ано­тацію рукопису:

Грабинський І.М. Сучасні економічні системи: проблеми еколо­го-еконо­мічної ефективності.– Львів, 1996.– 170 с.– Деп. в УкрІНТЕІ 29.10.96, №88-Ук96 // Анот. у ж. Експрес-новини: наука, техніка, виробництво, 1997, №2.

       4.6. Аналітичний бібліографічний опис є бібліо­гра­фічним описом частини твору: статті, розділу, частини, пара­графа.

       4.6.1. Бібліографічний опис журнальних статей. Cтатті, опубліковані в періодичних виданнях, є найчисельнішим компонентом списку ви­ко­риста­них джерел. Журнальні статті описуються за такою схемою: прізвище автора (-ів), назва статті, (//), назва журналу, (.–), рік видання, (.–), номер журналу (або том і номер), (.–), сторінки, на яких надрукована стаття. В аналітичному бібліографічному описі скорочення слова сторінка подається українською мовою як С., англійською та французькою як  Р., німецькою як S. (наприклад: С.12–36; P.12–36; S.12–36). Приклади бібліографічного опису статей:

Писаренко С. Проблеми інтеграції України в європейське госпо­дар­ство // Вісник Львів. ун-ту. Сер. міжн. відн.– 1999.– Вип.1.– С.324-332.

Bagwell K., Staiger R.W. An economic theory of GATT // The American Economic Review.– 1999.– Vol.89, No.1.– P.215-248.

    4.6.2. Бібліографічний опис газетних статей. Cтатті, опубліковані в газетах, є нечисельним компонентом списку ви­ко­риста­них джерел. Газетні статті описуються за такою схемою: прізвище автора (-ів), назва статті, (//), назва газети, (.–), рік видання, (,), число і місяць, (.–), сторінки, на яких надрукована стаття (якщо газета має більше 16 сторінок). Приклади бібліо­графічного опису газетних статей:

Добронравова О. Дипломати тепер теж податківці, тільки за кор­до­ном // Галицькі контракти. – 2000, 11-17 грудня. – С.14.

Andrews E.L. Europeans Reject U.S. Plan On Electronic Crypto­graphy // The New York Times. – 1997, 9 Oct. – P. D4.

       4.6.3. Бібліографічний опис статей, опубліко­ва­них у неперіодичних виданнях. Статті, опубліковані в неперіодичних наукових збірниках, описують за такою схемою: автор, назва, (//), назва збірника, (/), дані про наукового редактора, (.–), місце видання, (:), видавництво, рік видання, (.–), сторінки. Наприклад:

Blaug M. Comparative advantage theory // Encyclopedia of economics / Ed. by D.Greenwald.– N.Y. etc.: McGraw-Hill, 1982.– P.160-163.

Mises L. Economic calculation in socialism // Comparative economic systems: Models and cases / Ed. by M.Bornstein.– 6th ed.– Homewood, Boston: Irwin, 1989.– P.175-181.

    4.6.4. Бібліографічний опис частини твору подіб­ний до згаданого у п.4.6.3 і здійснюється за такою схемою: автор, назва, (//), назва книги, (/), дані про наукового редактора, (.–), місце видання, (:), видавництво, рік видання, (.–), після цього зазначають порядковий номер розділу (глави, частини), його автора та назву. Після (.–) вказують сторінки, на яких надруковано розділ. Наприклад:

Шніцер М. Порівняння економічних систем / Пер. з англ.– К.: Осно­ви, 1997. – Розд.11. Кліміна А. Україна. – С.290-319.

Рут Ф.Р., Філі­пен­ко А. Міжнародна торгівля та інвестиції / Пер. з англ.– К.: Основи, 1998.– Розд.1. Міжнародна економіка та націо­нальні інтереси.– С.15-55.

Linden C., Prybyla J.S. Russia and China on the New Eve of a New Millenium.– New Brunswick, London: Transaction, 1997. – Ch.5. Prybyla J.S. On Economic Systems and the Market. – P.165-208.

       4.7. Бібліографічний опис джерел, опубліко­ва­них у всесвітній комп’ютерній мережі Internet (World Wide Web). Посилання на електоронні джерела є явищем новим і оста­точно невнормованим. Практикуються такі стилі цитувань: MLA, APA та ISO. Останній – це стандарт ISO 690-2, прийнятий Міжна­родною організацією стандартизації, проте ще не адаптова­ний до націо­нальних норм неангломовних країн. Він передбачає опис джерела, відповідно до вимог 4.4 – 4.6, після якого в [ ] зазначають, після слова Цит. або Cited і дату відвідання сторінки в Internet'і. Після цього вказують: Доступний з: або Available from: і в < > URL адресу сторінки. Наприклад:

Грабинський І.М. Міжнародні економічні відносини: Плани прак­тич­них занять для студентів 1-го курсу. – Львів, 2000.– [Цит. 2001, 5 січня].– Доступний з: <http://www.geocities.com/ ihor_hrabynskyi/ier/plan_seminar.htm>.

Львівський університет.– Львів, 2000.– [Цит. 2001, 5 січня].– Доступний з: <http://www.franko.lviv.ua/general/aboutu.html>.

Li S., Crane N. Electronic Sources: MLA Style of Citation.–1996.– [Cited 2000, 12 June].– Available from: <http://www.uvm.edu/ ~ncrane/estyles/mla.html>.

Timoshenko V.P. New Soviet Economic Plan: Its Agricultural Aspect // The Journal of Political Economy.– 1953.– Vol.61, Issue 6.– P.489-508.– [Cited 2000, 8 Dec.].– Available from: <http://www.jstor.org/>.

International Standard ISO 690-2: Information and Documentation: Bibliografic References: Part 2. Electronic Documents or Parts Thereof: Additional Examples.– 1999.– [Cited 2001, 5 Jan.].– Available from: <http://www.nlc-bnc.ca/iso/tc46sc9/standrd/690-2ex.htm>.

 

Розділ 5

Реферат дипломної роботи іноземною мовою

    5.1. Загальні вимоги до реферату. Написання рефера­ту є завершальним етапом виконання дипломної роботи. Призна­чення реферату – засвідчити практичний рівень володіння іноземною мовою за фахом. Реферат друкують іноземною мовою (за вибором студента). Реферат повинен достатньо ґрунтовно розкривати зміст дипломної роботи. У рефераті слід уникати надмірних подробиць та інформації, якої немає у дипломній роботі.

    5.2. Структура реферату. Реферат складається із загаль­ної характеристики роботи, основного змісту та висновків. Загальна характеристика роботи крім положень передбачених п.2.4. повинна містити інформацію про структуру дипломної роботи, кількість розділів, додатків, обсяг дипломної роботи (у сторінках), кількість ілюстрацій і таблиць, кількість використаної літератури (відповідно до списку використаних джерел).

       У рефераті викладається зміст дипломної роботи за розділами. Висновки дипломної роботи наводяться повністю.

       5.3. Оформлення реферату. Реферат дипломної роботи дру­кують відповідно до п.1.3.4. та п.1.3.5. із урахуванням деяких особливостей:

       – обсяг реферату 15-20 сторінок по 40 рядків на сторінці;

       – нумерація сторінок реферату здійснюється окремо від нуме­ра­ції сторінок дипломної роботи. Першою сторінкою реферату є його титульний аркуш (див. Додаток В), який не нумерується;

       – структурні частини реферату не нумерують, їх назви дру­кують великими літерами симетрично до тексту;

       – реферат дипломної роботи іноземною мовою підшивають ра­зом з дипломною роботою (після "Списку використаних джерел" та "Додатків") у тверду палітурку.

 

 

Розділ 6

захист роботи

    6.1. Подання роботи до захисту. Курсові роботи по­даються науковому керівникові у визначені ним терміни.

       Дипломні роботи до захисту перед Державною екзаменаційною комісією проходять такі етапи (їх дати зазначені у завданні на виконання дипломної роботи):

       1) перевірка науковим керівником відповідності оформлення (остаточно видрукованої неопалітуреної) роботи встановленим вимогам (викладеним вище) – 5 травня 2003 р.;

       2) здача роботи на кафедру (12 травня 2003 р.). На кафедру студенти здають:

             а) два опалітурених примірники дипломної роботи. З пер­шим примірником дипломної роботи повинно бути підшите зав­дання на виконання дипломної роботи, з підписом студента, науко­вого керівника та консультанта з іноземної мови;

             б) дискету або CD з комп’ютерним варіантом роботи у форматі Word 6.0, Word 97 або Word 2000;

             в) відгук наукового керівника;

             г) зовнішню рецензію.

       3) попередній захист дипломної роботи на засіданні кафедри міжнародних економічних відносин – 16 травня 2003 р. о 15.00 год.

       Студенти, роботи яких були позитивно оцінені на поперед­ньому захисті допускаються до складання державних іспитів та захисту дипломної роботи перед Державною екзаменаційною комісією.

    6.2. Захист роботи. Курсові роботи захищаються перед комісією, до якої входять викладачі кафедри. Студент робить 5–7-ми хвилинний виступ і відповідає на запитання.

       Захист дипломної роботи відбувається прилюдно на засіданні Державної екзаменаційної комісії. Студент готує виступ на 10–12 хвилин з використанням необхідного ілюстративного матеріалу (таблиць чи прозірок). Запитання на захисті дипломної роботи можуть задавати не лише члени ДЕК, а й будь-хто із присутніх у залі (з дозволу Голови ДЕК).

       6.3. Вимоги до ілюстративного матеріалу. Під час допо­віді за матеріалами дипломної роботи студенти використо­вують таблиці, діаграми, графіки, формули. Зазвичай використовують самостійно виготовлені прозірки, видрукувані на плівці за допомогою лазерного принтера.

       Основною вимогою до прозірок є можливість бачити проекто­ване зображення з останньої парти аудиторії, в якій відбува­тиметься захист (переважно ауд. А-205). Мето­дика виготовлення ілюстративних матеріалів точніша і передбачає, що великі літери і цифри повинні мати однакову товщину і бути не меншими ніж 1/20 висоти аркуша (прозірки). Проте, досвід свідчить, що прозірки набрані напівжирним шрифтом Arial (кегль №36) відповідають згаданим вимогам.

       6.4. Критерії оцінки курсових та дипломних ро­біт. Курсова або дипломна робота, в якій прореферовано опублі­ковані джерела і на їх основі розкрито тему допускається до захисту, але не може бути оцінена вище ніж оцінкою "задовіль­но".

       Робота, в якій зроблено власну оцінку джерел економічної літератури, самостійно підібраний та проаналізований статис­тич­ний матеріал, зроблені арґументовані висновки та обґрунтовані пропозиції може бути оцінена на "добре".

       Робота, в якій зроблено власну оцінку джерел економічної літератури, використані кількісні методи дослідження, побудована формалізована модель проблеми, зроблені власні розрахунки і на їх основі - арґументовані висновки та обґрунтовані пропозиції може бути оцінена на "відмінно".

       Складаючи план курсової та дипломної роботи, визначаючи глибину наукового дослідження, студент враховує свої можливості та претензію на конкретну оцінку.

 

 

ДОДАТКИ

Додаток Б

Зразки титульного аркуша дипломної та магістерської роботи

 

Б.2. Титульний аркуш

а) дипломної роботи спеціаліста:

б)  маґістра:

Додаток В

Титульний аркуш реферату дипломної роботи (оформляється іноземною мовою)

Прізвище завідувача кафедри в англійській транслітерації: Prof. Dr. Ihor Hrabynskyi. (Див.: Додаток Г).

 

Додаток Г

Таблиця українсько-англійської транслітерації1

Україн­сь­ка

літера

Англійсь­ка

літера

Україн­сь­ка

літера

Англійсь­ка

літера

А

A

П

P

Б

B

Р

R

В

V

С

S

Г

H

Т

T

Ґ

G

У

U

Д

D

Ф

F

Е

E

Х

KH

Є

Ye (на початку слова)

іе (в інших позиціях)

Ц

Ч

TS

CH

Ж

ZH

Ш

SH

З

Z

Щ

SHCH

И

І

Y

I

Ь

–

(’) у кінці слова (факульта­тивно)

Ї

Yi (на початку слова)

і (в інших позиціях)

Ю

Yu (на початку слова)

iu (в інших позиціях)

Й

Y (на початку слова)

і (в інших позиціях)

Я

Ya (на початку слова)

ia (в інших позиціях)

К

Л

K

L

–ЬО–

–КС–

–IO–

–KS–

M

M

–ИЙ–

–YI–

Н

N

–ІЙ–

–II–

О

O

 

 

1 Джерело: Ажнюк Б. Дискусійні питання українсько-англійської транслітерації і сучасність: Доповідь на IV Наук. сесії НТШ 20.03.1993.

 

Додаток Ґ

Таблиця переведення римських цифр в арабські1

Римські цифри

Арабські цифри

Римські цифри

Арабські цифри

Римські цифри

Арабські цифри

I

1

XV

15

CL

150

II

2

XVI

16

CC

200

III

3

XVII

17

CCL

250

IV, IIII

4

XVIII

18

CCC

300

V

5

XIX

19

CD

400

VI

6

XX

20

D

500

VII

7

XXX

30

DL

550

VIII, IIX

8

XL

40

DC

600

IX, VIIII

9

L

50

DCC

700

X

10

LX

60

DCCC

800

XI

11

LXX

70

CM

900

XII

12

LXXX

80

M

1000

XIII

13

XC

90

MDСCCXLVIII

1848

XIV, XIIII

14

C

100

MMIII

2003

1 Див.: Римські цифри // Математика в поняттях, означеннях і термінах: У 2 ч. / За ред. Л.В.Сабініна.– К.: Рад. шк., 1986.– Ч.2.– С.216–217.