Кандидатські дисертації

Автор	Тема дисертації	Анотація
М.Д.Бондаренко	Динаміка і прогноз стану геологічного середовища соляних і сірчаних родовищ Передкарпаття (спеціальність 04.00.01)	Присвячена проблемам соляного і гіпсового карсту в межах Передкарпаття. Розкрито механізм і динаміку техногенно-зумовлених карстових процесів, реальні й потенційні причини та чинники їхньої активізації в часі та просторі. Уточнено оцінку ризику карстонебезпечності територій родовищ сірки і калійних солей. Розроблено методику ліквідації відпрацьованих гірничих підприємств з перевіркою ефективності відновлення природних умов шляхом затоплення (на прикладі калійного рудника “Калуш” та Розвадівського родовища глин). Розроблено теоретичні та методичні основи підходу до розгляду гірничодобувних підприємств як природно-техногенних систем з позицій різних стадій функціонування. Результати дисертації впроваджуються під час реалізації екологічного моніторингу Львівської області, зокрема кризового моніторингу карстового процесу. Дисертаційні дослідження частково використані в звіті наукового проекту “Моніторинг небезпечних природних та техногенних геологічних процесів на території Львівської області та інженерний захист будівель, споруд і земель”, результати якого розглянуто на Колегії Держуправління екоресурсів 12.07.01 р. Постановою Колегії схвалено проведену роботу та рекомендовано реалізацію її наступних етапів.
С.В.Кадурін	Парагенетичні асоціації і онтогенія органо-мінеральних агрегатів у нирках людей (спеціальність 04.00.20)	Присвячена вивченню онтогенії та виявленню парагенетичних асоціацій мінералів, які формуються у нирках людей, з метою розробки засобів для зупинення росту та можливого розчинення органо-мінеральних агрегатів. Отримано нові науково обґрунтовані дані про морфологію, анатомію, мінеральний та мікроелементний склад уролітів, які були зібрані у пацієнтів м. Одеси. З’ясовано, що ріст сформованого уроліту залежить від умов, що склалися у нирці. Головними параметрами, які визначають характер мінералотворного середовища і мінеральну фазу, що формується, є концентрації реагуючих компонентів і кислотно-лужний потенціал. Доведено, що вивчення мікроелементного складу уролітів – це біотест стану довкілля. Подібні дослідження уролітів дають змогу реально оцінити вплив довкілля на людський організм. Відомості про парагенетичні асоціації й умови виникнення та розвитку уролітів можуть бути основою для визначення ходу хвороби і розробки персональних рекомендацій для зупинки росту уроліту і початку його розчинення. Інформація щодо способів зародження органо-мінеральних асоціацій у нирках людей є корисною для запобігання рецидивного уролітіазу.