Характеристика спеціалізацій, які забезпечує кафедра

Основні навчальні курси та спецкурси

Міжнародні зв’язки

Тематика наукових семінарів кафедри загального мовознавства

ВСТУП ДО МОВОЗНАВСТВА

(для студентів філологічного факультету і факультету іноземних мов) - доц. Бук С.Н., доц. Гонтарук Л.В., доц. Мартінек С.В., доц. Сваричевська Л.Ю., ст. викл. Процак Л.М.

Курс "Вступ до мовознавства" читають на початкових семестрах філологічного факультету та факультету іноземних мов університету. Він покликаний ознайомити студентів з основами загальнолінгвістичних знань, принциповими положеннями теорії мовознавства, найважливішими методами і прийомами дослідження мови. Курс має інтродуктивний характер: він вводить студентів у царину наукового підходу до мови у всіх її територіальних, соціальних та історичних проявах, допомагає оволодіти науковим апаратом лінгвістики та принципами вивчення, дослідження й опису мови. Згадана дисципліна має як спеціально-лінгвістичне, так і світоглядне значення: вона розкриває сутність, будову та системність мови, і водночас допомагає студентам зрозуміти значення ролі мови у суспільстві та в організації життєдіяльності людини. "Вступ до мовознавства" передбачає специфікацію окремих розділів та добору прикладів відповідно до спеціальності студентів.

Зміст курсу

Вступ

Предмет та завдання науки про мову. Місце мовознавства в системі гуманітарних знань. Призначення і роль курсу "Вступ до мовознавства" серед інших лінгвістичних дисциплін, що їх вивчають на філологічному факультеті та факультеті іноземних мов.

Характеристика найважливіших навчальних посібників та словників лінгвістичних термінів.

Основні розділи курсу: 1) загальнотеоретичні положення і галузі мовознавства; 2) розділи мовознавства (фонетика та фонологія, лексикологія та лексикографія, морфологія та синтаксис) в синхронії та діахронії.

Короткий огляд історії мовознавства.

ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА ГАЛУЗІ МОВОЗНАВСТВА

Мова як вселюдське явище. Поняття наукового методу і дослідницького прийому в конкретній галузі знань про мову. Синхронія та діахронія. Методи: описовий, порівняльно-історичний, типологічний, структурний. Соціальний аспект мови. Комунікативний аспект мови. Психологічний аспект мови. Вселюдський характер мислення і національний характер окремих мов. Поняття про мовну та концептуальну картини світу. Ситуативне мислення тварин і креативний характер мислення людини. Проблема невербального мислення. Функціональні типи людського мислення. Семіотичний аспект мови.

Структура мови та її системний характер. Різне розуміння системи та структури. Рівні мовної системи та інвентар одиниць кожного рівня. Інваріанти мовних одиниць, їхні варіанти в мові та "екземпляри" в мовленні. Типи відношень, що виформовують структуру мови: синтагматичні, парадигматичні, ієрархічні.

Письмо як особлива знакова система спеціальних графічних знаків (графем) для фіксації мовних (звукових) текстів. Основні принципи письма: ідеографія, фонографія. Історичні типи письма.

Орфографія та її основні принципи: фонетичний, морфологічний, історичний (традиційний). Проблеми міжмовної транскрипції та транслітерації. Система транслітерації кириличних текстів латинською графікою міжнародної асоціації стандартів (ІSO).

Історичний аспект мови. Класифікаційний аспект вивчення мов світу. Типологічні класифікації мов. Морфологічна класифікація мов: мови аналітичні (зокрема ізолюючі), синтетичні (афіксальні), полісинтетичні (зокрема інкорпоруючі). Класифікація синтетичних мов: аглютинативні, фузійні (флективні) та інтрофіксальні. Поняття про фонологічну та синтаксичну типологію мов. Проблема лексичної типології. Типологія та мовні універсалії.

Матеріальна й типологічна подібність як результат запозичень та калькування в умовах мовних контактів. Ареальна лінгвістика та поняття про "мовні союзи".

РОЗДІЛИ МОВОЗНАВСТВА В СИНХРОНІІ ТА ДІАХРОНІЇ. ЇХ НАУКОВИЙ АПАРАТ

Фонетика та фонологія. Три аспекти вивчення звуків мови: а)акустичний, б)біологічний (репродуктивний, артикуляційний), в)власне лінгвістичний (функціональний, фонологічний, соціальний). Предмет фонетики. Фонетика загальна і окрема, описова і історична. Порівняльна (зіставна) фонетика. Експериментальна фонетика. Практична фонетика. Акустичний, або фізичний, аспект. Артикуляційний, або фізіологічний, аспект. Акустично-артикуляційна основа класифікації звуків. Принципи класифікації голосних. Фонетична транскрипція.

Фонетичне членування мовленнєвого потоку: склад, такт, або фонетичне слово, фраза. Функціональний аспект вивчення звуків. Фонологія як наука. Поняття про фонему. Різне її розуміння. Функції фонеми: конститутивна, дистинктивна (диференційна), перцептивна. Питання історичної фонетики та фонології.

Лексикологія. Предмет лексикології та її основні розділи. Слово як одиниця мови. Відмінність слова від речення та морфеми. Поняття про лексему, різне її розуміння. Проблема виділення слова у мовах різного типу.

Проблеми лексичної семасіології: співвідношення лексичного та граматичного значень. Базові поняття семантики слова: концептуальне ядро лексичного значення, емоційно-стилістичні конотації, денотат, або референт (загальна та часткова предметна відповідність), сигніфікат (поняття, концепт). Співвідношення слова та поняття: слова номінативні та дейктичні, поняття побутові та наукові (термінологічна та нетермінологічна лексика), слова, що співвідносяться з поняттями опосередковано. Системні зв’язки між значеннями слів: правило "шести кроків" (за Ю.М.Карауловим), лексико-семантичні групи, тематичні групи, семантичні поля, гіпероніми та гіпоніми, синоніми, антоніми.

Багатозначність (полісемія) слова. Лексико-семантичні варіанти. Полісемія як факт мови і контекстуальне вживання слова у мовленні. Типи аналізу змістового плану слів: компонентний та концептуальний, структурний (семи, семеми) та когнітивний (способи представлення знань у слові: фрейми, слоти тощо).

Ономасіологія – наука про найменування. Поняття про мотивацію слова, мотивуючу ознаку. Типи мотивації: реальна, формальна, фантастична. Співвідношення мотивації слова із його значенням: різні мотивації при тотожному значенні, різні значення при подібності мотивації. Ономасіологічний аналіз – шлях від змісту до вираження. Типи вираження (номінації): слова загальні й конкретні (індивідуальні); номінативні, вказівні та квантитативні; номінації синтетичні (лексеми) та аналітичні (словосполучення). Зв’язок ономасіології з дериватологією (словотвором).

Проблеми фразеології, її зв’язок з ономасіологією. Питання істо-ричної лексикології. Неологізми; шляхи їх поповнення (словотвір та філіація значень, запозичення). Питання, пов’язані із запозиченнями: матеріальне запозичення та калькування, причини запозичень, запозичення прямі та опосередковані, засвоєння та адаптація запозичень, інтернаціональний лексичний фонд, пуризм та його типи. Історизми та архаїзми. Зміни значень слів в історії мови: розширення та звуження значень. Поняття про мовні табу та евфемізми.

Етимологія – наука, що вивчає походження та історію слів і морфем. Поняття про "внутрішню форму" та етимон слова. Загальні і часткові причини забуття "внутрішньої форми". Катахреза. Явище "народної етимології". Завдання та принципи наукової етимології.

Лексикографія, типи словників.

Граматика. Предмет та завдання граматики. Основні розділи граматики: морфологія і синтаксис. План змісту та план вираження у граматиці. Граматичні значення та їх формальні показники. Граматична категорія. Грамема. Граматичні функції. Універсальне та специфічне у граматиках мов світу.

Морфема – мінімальна значуща одиниця мови і мінімальний сегмент граматичного вивчення. Граматична структура слова і питання словотвору. Частини мови, принципи їх виділення. Специфіка частин мови в різних мовах світу. Найбільш загальні лексико-граматичні розряди слів: повнозначні слова, службові слова, модальні слова, вигуки. Загальні та часткові категорії частин мови, їх специфіка у різних мовах. Синтаксис як наука про будову комунікативних одиниць мови і закономірності їх породження.

Проблема визначення речення. Речення та судження. Речення та словосполучення.

Поняття члена речення. Логіко-функціональні типи підрядних словосполучень: атрибутивні, об’єктні, обставинні. Головні і другорядні члени речення. Поняття про морфологізовані члени речення.

Формально-структурна типологія речення: речення односкладові і двоскладові, прості і складні. Засоби ускладнення простих речень. Речення номінативного та ергативного ладу в мовах світу.

Поняття актуального членування речення. Тема і рема. Типові засоби актуального членування речення: інтонація, порядок слів, емфатичні конструкції тощо. Актуальна проблематика синтаксису тексту. Засоби, що забезпечують зв’язність тексту.

Питання історичної граматики. Історичні зміни в граматичній будові мови. Виникнення та відмирання граматичних категорій, зміни їх змісту та формального вираження. Історичні зрушення в морфологічній структурі слова. Явище спрощення, перерозкладу та ускладнення. Історичні зміни у структурі речення.

ЗАГАЛЬНЕ МОВОЗНАВСТВО
(для магістрів і спеціалістів факультетів філологічного і факультетів іноземних мов) - проф. Бацевич Ф.С., проф. Мацюк Г.П., доц. Гонтарук Л.В., доц. Мартінек С.В., доц. Сваричевська Л.Ю.

Зміст курсу

Місце мовознавства в системі гуманітарного знання. Призначення і роль курсу "Загальне мовознавство" в системі лінгвістичних дисциплін. Визначення і уточнення предмета мовознавства як розкриття багатоякісної природи мови, її внутрішньої структури та форм існування.

Історія лінгвістичних учень. Періодизація історії мовознавства.

Філологія класичної давнини. Початки філології й мовознавства: Щумери, Вавилон, Китай. Мовознавство у Давній Індії. Античне мовознавство. Арабська наука про мову. Мовознавство середніх віків і епохи Відродження. Значення цього етапу в історії мовознавства. Мовознавство ХУП - ХУШ ст. Розвиток філософії мови. "Всезагальна раціональна граматика" А.Арно і К.Лансло. Перші спроби встановлення спорідненості мов та їх історичного вивчення. Порівняльно-історичне мовознавство. Проблеми загального мовознавства ХУШ - поч. ХІХ ст. Концепція мови В. фон Гумбольдта. Логічне і психологічне мовознавство ХІХ ст. Психологічна школа в мовознавстві. Молодограматичний напрямок у мовознавстві (кінець ХІХ - початок ХХ ст.). Соціологія мови і неограматизм. Лінгвістична концепція Ф. де Соссюра. Історико-культурні течії в мовознавстві кінця ХІХ - першій половині ХХ ст. Структуралізм і типологічне мовознавство. Празький лінгвістичний гурток. Копенгагенська школа структуралізму (глоссематика). Американський структуралізм (дескриптивна лінгвістика). Історія радянського мовознавства. Історія українського мовознавства. Основні напрямки сучасного мовознавства. Багатоаспектний характер сучасного мовознавства.

Теорія мовознавства. Мова в аспекті її організації та функціонування. Семіотичний аспект мовознавства. Поняття про систему і структуру; система і структура мови. Мова і комунікація. Проблеми співвідношення мови і мовлення. Принципи мовленнєвого спілкування. Менталінгвістика як наука, що вивчає взаємозв’язки мови, мислення і свідомості. Мова і когнітивні структури. Психічні процеси і категоризація в мові. Теорії породження і сприйняття мовлення. Мова і суспільство. Соціолінгвістика та її основні поняття. Мова як конкретно-історична категорія. Розвиток мови і аспекти лінгвістики; проблеми синхронії й діахронії, функціонування і розвитку мови. Мова як один із засобів формування і розвитку духовної культури. Мова і культура. Основні проблеми етнолінгвістики і лінгвокультурології. Мовна картина світу та її співвідношення із концептуальною картиною світу. Мова як "оселя буття" людини (М.Ґайдеггер).

Методи вивчення мови. Загальнонаукові способи дослідження: спостереження, експеримент, моделювання. Дедукція й індукція, аналіз і синтез у лінгвістичних дослідженнях. Поняття про метамову опису мови. Класифікація методів лінгвістичних досліджень. Характеристика методів лінгвістичного аналізу.

ФІЛОСОФІЯ МОВИ 
(факультети: філологічний і філософський) - проф. Бацевич Ф.С.

Зміст курсу

Вступ до проблематики. Зміст поняття "філософія мови". Коротка історія розвитку ідей лінгвістичної філософії. ФМ у світлі теорії лінгвофілософських парадигм. Семантична парадигма в історії розвитку ФМ. Синтактична парадигма в історії розвитку лінгвофілософських ідей. Загальні зауваги. Поняття про предикат і предикацію. Елементи філософії предиката в період античності. Ідеї філософії предиката в ХІХ-ХХ ст. Філософські проблеми мови в межах феноменології (міжпарадигмальний період). 
 Прагматична парадигма в історії розвитку лінгвофілософських ідей. Прагматичні аспекти мови в дослідженнях лінгвофілософів другої половини ХХ ст. Картина мови в концепціях модальних та інтенсіональних логік кінця ХХ ст. 
 Лінгвофілософська думка в Україні Х-початку ХУІ ст. Лінгвістична ситуація в Київській Русі-Україні після прийняття християнства. Реконструкція лінгвофілософських ідей у межах синкретичного середньовічного знання. Джерела лінгвофілософських і лінгвістичних знань (коротка характеристика). Теоантропологічний напрямок давньоруської лінгвофілософської думки. Сцієнтичний напрямок давньоруської лінгвофілософської думки: семіотичні та логіко-лінгвістичні ідеї. 
 Філософія мови О.О.Потебні: сутність, природа і походження мови. 
 Філософія мови О.О.Потебні: зв’язок мови і мислення; вчення про слово і речення. 
 Сучасний стан та перспективи розвитку ФМ в Україні. Проблематика лінгвофілософських досліджень учених "нової" Харківської школи (загальна характеристика). Ідеї "філософії імені" в працях українських лінгвофілософів. Парадигмальна теорія ФМ та її розширення. Перспективи розвитку ФМ в Україні. Загальні висновки. 

Прагматика

(для магістрів філологічного факультету) - проф. Бацевич Ф.С.

Зміст курсу

РОЗДІЛ I. ЛІНГВІСТИЧНА ПРАГМАТИКА: СУТНІСТЬ І ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ

Антропоцентрична парадигма сучасного мовознавства та її вплив на розуміння сутності й природи мови. Функціоналізм, когнітивізм і антропоцентризм як визначальні ознаки сучасної лінгвістики. Дослідження виявів суб’єктивного чинника в мові – одна з найважливіших рис науки про мову другої половини ХХ – поч. XXI ст. Прагматизація об’єкта дослідження в гуманітарній сфері знань. Сутність прагматичного „повороту” в філософії, семіотиці, лінгвофілософії, лінгвосеміотиці, лінгвістиці.

Короткий історичний нарис формування поняття „прагматика”. Концепції Ч.С.Пірса, Ч.Морріса. Співвідношення між поняттями „семантика”, „синтактика” і „прагматика”. Прагматичні аспекти мови в концепції „пізнього” Л.Вітгенштейна: теорія „мовних ігор”, теорія значення як уживання. Прагматичні аспекти розуміння мови в концепціях учених Празького лінгвістичного осередку. Прагматизм лінгвофілософських концепцій Дж. Остіна, Дж. Серла, М.Дамміта, Г.П.Грайса. Прагматичні аспекти комунікації в концепціях П.Вацлавіка, Дж. Бівін, Д.Джексона, Е.Гоффмана, Є.Клюєва та ін.

Предмет, основні поняття і завдання сучасної лінгвістичної прагматики, зв’язки з іншими лінгвістичними дисциплінами. Місце лінгвістичної прагматики в структурі науки про мову. Категорія суб’єктивності як основа лінгвістичної прагматики. Співвідношення понять „значення” і „смисл” у сучасній лінгвістиці.

Основні методи, методики і прийоми дослідження прагматики живої природної мови. Специфіка метамови опису прагматичних явищ. Причини і наслідки неопрацьованості метамови сучасної лінгвістичної прагматики.

Категоріальний апарат сучасної лінгвопрагматики. Поняття „комунікативний смисл” і сфери його вияву в мові в процесах живого спілкування. Структура комунікативного смислу. Поняття про домінантні, граневі й варіативні вияви комунікативного смислу. Типологія учасників спілкування. Поняття про комунікативну компетенцію учасників спілкування. Поняття про контекст спілкування, Типи контекстів. Контекст і ситуація спілкування.

Розділи лінгвістичної прагматики. Загальне поняття про мікропрагматику та її складники. Макропрагматика та її розділи. Мегапрагматика та її категорії.

РОЗДІЛ II. МІКРОПРАГМАТИКА ТА ЇЇ КАТЕГОРІЇ

Прагматика лексичних і граматичних одиниць. Специфіка вияву прагматики лексичних одиниць мови. Фразеологізми в прагматичному аспекті. Поняття про дискурсивні слова. Прагматичні особливості дискурсивних слів та їх роль у комунікації. Специфіка вияву парадигматичних зв’язків дискурсивних слів.

Поняття про імплікації та імплікатури в спілкуванні. Типологія імплікатур. Сфери вияву імплікатур у дискурсі.

Пресупозиції (презумпції) у висловленні. Історія формування поняття „пресупозиція”. Типологія пресупозицій. Поняття про прагматичні пресупозиції. Пресупозиції та інші типи імпліцитної інформації у висловленні.

Інференції та їх особливості. Типологія інференцій у дискурсі. Прагматичні аспекти інференції.

Референція. Поняття про денотацію і референцію. Прагматичні аспекти референційної діяльності людини.

Поняття про анафору. Типологія анафоричних зв’язків. Прагматичні аспекти анафори

Модальність. Сфери вияву модальності в мові. Типологія модальності. Поняття про суб’єктивну модальність та форми її вияву в мові, мовленні і комунікації. Модальність у комунікації. Поняття про модальну рамку висловлення.

Дейксис. Поняття про дейксис у мові, мовленні й комунікації. Прагматичні аспекти дейксису.

Дискурс і текст. Поняття про дискурс. Історія формування поняття „дискурс”. Типологія дискурсів. Дискурс як структура і процес. Дискурс і текст: співвідношення понять. Типологія текстів. Структура тексту. Поняття про прецедентні й патогенні тексти і їхню прагматичну роль у суспільстві.

Прагматичні категорії дискурсу. Рівні вияву прагматики в дискурсі. Комунікативні апріорні й апостеріорні комунікативні смисли в дискурсі. Умови успішності дискурсу. Поняття про дискурс-аналіз, його найважливіші методики і прийоми. Прагматичні аспекти дискурс-аналізу. Загальне поняття про енергетику дискурсу. Енергеми дискурсу та їх типи.

Мовленнєвий жанр. Історія формування поняття „мовленнєвий жанр”. Структура мовленнєвого жанру. Типологія мовленнєвих жанрів. Прагматичні аспекти мовленнєвого жанру. Умови успішності мовленнєвого жанру.

Мовленнєвий акт. Історія формування поняття „мовленнєвий акт”. Теорія мовленнєвих актів Дж.Остіна, Дж.Серля, Д.Вандервекена, В.В.Богданова та інших дослідників. Типологія мовленнєвих актів. Поняття про перформативи і констативи. Структура мовленнєвого акту. Поняття про локуцію, ілокуцію і перлокуцію. Прагматичні аспекти теорії мовленнєвих актів. Умови успішності мовленнєвих актів. Прагматика інтонації мовленнєвих актів.

РОЗДІЛ ІІІ. МАКРОПРАГМАТИКА ТА ЇЇ КАТЕГОРІЇ

Поняття про інтенціональність. Інтенціональність як одне з найважливіших понять сучасної лінгвістики. Типи інтенціональностей. Прагматичні аспекти інтенціональності.

Точка зору як когнітивно-прагматична категорія спілкування. Рівні вияву точки зору. Прагматика точки зору учасників спілкування і типологія її виявлення.

Поняття про емпатію учасників спілкування. Вияви емпатії в процесах спілкування. Прагматичні аспекти вияву емпатії.

Фокус як прагматична категорія. Топік і фокус.

Поняття про стратегії й тактики спілкування. Прагматичні аспекти стратегій і тактик спілкування.

Принципи спілкування (комунікації). Типологія принципів спілкування. Прагматична основа принципів спілкування.

Поняття про максими і постулати спілкування. Найважливіші максими і постулати неконфліктного спілкування. Прагматичні основи максим і принципів спілкування.

Прагматика ввічливості та її складники.

Регістр спілкування як прагматична категорія. Типи регістрів спілкування.

Прагматична природа тональності спілкування. Типологія тональностей спілкування.

Поняття про атмосферу спілкування як найзагальнішу категорія макропрагматики. Прагматичні складники формування атмосфери спілкування.

Стиль спілкування як категорія комунікативної лінгвістики. Прагматичні аспекти стилю спілкування.

Загальні умови успішності спілкування.

РОЗДІЛ IV. МЕГАПРАГМАТИКА ТА ЇЇ КАТЕГОРІЇ

Загальне поняття про контекст і його різновиди. Соціальний контекст і його структура. Прагматичні аспекти формування соціального контексту.

Соціальна прагматика та її категорії.

Сутність конверсаційного аналізу. Прагматичні аспекти конверсаційного аналізу. Прагматика спілкування в малих мовних групах.

Поняття міжкультурної комунікації. Міжкультурна комунікація як специфічний напрям досліджень. Прагматика у міжкультурній комунікації.

РОЗДІЛ V. ПРАГМАТИЧНІ АСПЕКТИ КОМУНІКАТИВНИХ НЕВДАЧ

Поняття про комунікативні невдачі (девіації). Типологія причин комунікативних невдач (девіацій).

Девіації, пов’язані з прагматичними аспектами лексичних і фразеологічних одиниць.

Девіації, що ґрунтуються на імплікаціях, імплікатурах, інференціях та пресупозиціях висловлень.

Мовленнєві порушення, пов’язані з модальними аспектами мовлення.

Дейктичні аспекти комунікативних девіацій.

Комунікативні невдачі, пов’язані з прагматичною структурою мовленнєвих актів. Комунікативні девіації в непрямих мовленнєвих актах.

Емпатія, фокус і точка зору як можливі причини комунікативних девіацій.

Комунікативні невдачі, викликані недотриманням принципів, максим, стратегій і тактик спілкування.

Прагматичні аспекти порушення стилю спілкування.

Регістрові й тональні прагматичні характеристики мовлення як причина комунікативних невдач.

Типологія комунікативних невдач у міжкультурній комунікації.

Прикладна соціолінгвістика

(для магістрів філологічного факультету) - проф. Мацюк Г.П.

Зміст курсу

І. Методологічні засади опису мовної політики в соціолінгвістиці

§        Соціолінгвістика: шлях від «що» мовознавство до «чому» мовознавство

§        Прикладна соціолінгвістика як єдність макро-та мікросоціолінгвістичних проблематики.

§        Мова і суспільство. Аспекти взаємодії.Статус мов у державах

§        Мовна політика: основні категорії соціолінгвістичного аналізу

ІІ. Спільні і відмінні особливості здійснення мовної політики в різних державах світу та в Україні

§        Універсальний та ідіоетнійний компоненти в мовному облашту ванні світу

§        Демографічно- комунікативна потужність мов і заходи для її підтримки

§        Мовна політика в Україні періоду СРСР

§        Мовна ситуація в сучасній Україні

§        Мовна політика незалежної держави

Історія лінгвістичних вчень

(для магістрів філологічного факультету) - проф. Мацюк Г.П.

Соціолінгвістичний напрям у мовознавстві

(для студентів 4 курсу філологічного факультету) - Мацюк Г.П.

Вступ до соціолінгвістики

(для студентів 3 курсу філологічного факультету) - Мацюк Г.П.

Вступ до комп'ютерної лінгвістики

(для студентів 3 курсу філологічного факультету) - доц. Бук С.Н.

Зміст курсу

Дефініція комп'ютерної лінгвістики. Предмет, об'єкт та завдання курсу «Основи комп'ютерної лінгвістики».

Дефініція поняття “комп’ютерна лінгвістика”. Зв'язок із математичними та мовознавчими дисциплінами. Історія виникнення комп'ютерної лінгвістики. Проблеми, які вивчають у курсі “комп’ютерна лінгвістика” у “східній” та “західній” лінгвістичній традиції. Місце комп'ютерної лінгвістики серед розділів та напрямків мовознавства. Стан розвитку комп'ютерної лінгвістики в Україні. Які питання комп'ютерної лінгвістики висвітлено в українських лінгвістичних енциклопедичних словниках. Предмет, об'єкт та завдання вивчення курсу «Основи комп'ютерної лінгвістики».

Лінгвістична модель. Комп'ютерне моделювання мислення.

Поняття моделі. Вимоги до моделі. Особливості лінгвістичної моделі.Природна мова як модель дійсності та джерело комп’ютерного моделювання. Поняття мислення. Декларативні та процедурні знання.Структури знань (фрейм, сценарій, скрипт, план, семантична сітка). Знання, необхідні для моделі світу. Роль словників у моделюванні людського мислення.Міжнародний проект Wordnet. Основні принципи створення, структура та практичне застосування.Міжнародний проект Framenet. Основні принципи створення, структура та практичне застосування. Спільне та відмінне з Wordnet.

Штучний інтелект. Комп'ютерне моделювання спілкування

Поняття комунікації. Моделі прямого та опосередкованого мовленнєвого акту. Штучний інтелект. Історичний розвиток поняття. Місце спілкування серед проблем штучного інтелекту. Комп'ютерна модель діалогу Дж. Вейценбаума «Еліза». Експеримент М. Макгайра. Висновки експерименту М. Макгайра для теорії комунікації. Проблеми створення інтерфейсу природною мовою.

Розрізнення анафори у процесі автоматичногооброблення тексту

Поняття анафори, антецедента і кореференції у комп'ютерній лінгвістиці. Види анафори, що не мають відсильної функції (дієслівна, остаточна анафора). Види анафори за частиномовною належністю. Поняття прямої та непрямої анафори. Спільне та відмінне. Джерела знань, необхідні для визначення анафори. Власнелінгвістичні та екстралінгвістичні. Процес та етапи визанчення анафори. Значення виокремлення анафори для проблем комп'ютерної лінгвістики.

Комп’ютерне опрацювання природної мови

Дефініція комп’ютерного опрацювання природної мови. Основні завдання комп’ютерного опрацювання природної мови. Проблеми на шляху комп’ютерного опрацювання природної мови. Рівні комп’ютерного опрацювання природної мови. Комп’ютерний морфологічний аналіз тексту. Типи автоматичного морфологічного аналізу за характером лінгвістичного забезпечення та способом розпізнавання морфологічної структури тексту. Розроблення автоматичного морфологічного аналізу в Україні. Теоретичне та практичне значення автоматичного морфологічного аналізу для комп’ютерного опрацювання природної мови.

Автоматичний синтаксичний аналіз

Мета автоматичного синтаксичного аналізу, його типи (за сферою застосування, за вихідними елементами, за способом виконання). Автоматичний синтаксичний аналіз за безпосередніми складниками речення. Графічне представлення синтаксичних структур. Теоретичне та практичне значення автоматичного синтаксичного аналізу для комп’ютерного опрацювання природної мови.

Сучасна лексикологія і корпусна лінгвістика

(для студентів 4 курсу філологічного факультету) - доц. Бук С.Н.

Зміст курсу:

Лексикографія та корпусна лінгвістика як галузі мовознавства Об'єкт, предмет та завдання вивчення лексикографії. Корпусна лінгвістика як галузь мовознавства. Об'єкт, предмет та завдання вивчення корпусної лінгвістики. Методи дослідження лексикографії. Методи дослідження корпусної лінгвістики. Місце лексикографії серед мовознавчих та інших наук. Зв'язок корпусної лінгвістики з мовознавчими та іншими науками. Структура курсу «Сучасна лексикографія та корпусна лінгвістика» 
 Основні поняття і тенденції сучасної лексикографії. Словник. Основні функції словників.Проспект словника. Реєстр словника. Словникова стаття. Парадокси словникової статті. Метамова словника. Макро- та мікроструктура словника. Мовознавчі та енциклопедичні словники. Спільне та відмінне. Критерії класифікації мовознавчих словників: 1) за змістом, 2) за кількістю мов, 3) за відбором лексики,4) за способом опису слова, 5) за одиницею лексикографічного опису, 6) за розміщенням матеріалу, 7) за епохою функціонування слів, 8) за походженням, 9) за призначенням, 10) за розкриттям системних відношень між словами, 11) за функціями та метою створення, 12) за типом фіксації інформації. Основні тенденції сучасної лексикографії
 Лексикографічна параметризація. Поняття лексикографічної параметризації. Лексикографічні параметри. Їх типи. Поняття інтегрального опису мови. Основні положення системної лексикографії: Лексикографічний тип, Лексикографічний портрет, Мовна картина світу. 
 Місце тлумачної лексикографії в лінгвістичному описі мовних одиниць. Поняття тлумачного словника. Основні проблеми тлумачної лексикографії. Будова словникової статті у тлумачному словнику. Граматичні ремарки різних частин мови. Стилістичні ремарки. Функції прикладів вживання слова. Синтагматичні та парадигматичні зв'язки у тлумачному словнику. Поняття метамови словника. Семантизація як засіб зняття невизначеності значення мовної одиниці. Розрізнення термінів “семантизація”, “тлумачення”, “дефініція”, “означення”, “визначення”; спільне та відмінне. Функції тлумачення. Формули тлумачень. Вплив теорії комунікативних актів на лексикографію. Асерція та пресупозиція тлумачення. Вимоги до тлумачень. Помилки у тлумаченнях. Семантична метамова (СММ) та семантичні примітиви як спосіб розв'язання проблеми “ланцюжка у тлумаченні”: СММ А. Вежбицької, СММ Ю. Апресяна, Теорія Смисл-Текст А. Жолковського та І. Мельчука, Семантичні примітиви В. Лукіна, Тлумачна лексикографія в Україні 
 Ідеографічний та семасіологічний типи словника. Семасіологічний та ономасіологічний підходи до вивчення семантики слова: поняття ідеографічного та семасіологічного словника. Будова ідеографічного словника. Синоптична схема як стрижневий елемент його макроструктури. Фактори впливу на синоптичну схему ідеографічних словників (світоглядна позиція укладача, найпоширеніші класифікації знань тощо). Універсальна частина структури ідеографічних словників різних мов. Класифікація ідеографічних словників за принципом відбору лексики: загальні, спеціальні, навчальні ідеографічні словники. Класифікація ідеографічних словників за типом лінгвістичної характеристики та способом розміщення лексики: тезауруси (кумулятивні, дефінітивні, багатомовні тезауруси для мандрівників), аналогічні словники. Світовий досвід укладання ідеографічних словників: Тезаурус англійської мови П. Роже, Словник німецької мови Р. Халліга і В. фон Вартбурга; Ф. Дорнзайфа, Словник іспанської мови Х. Касареса, Аналогічний словник французької мови П. Буасьєра, Комплексний навчальний словник “Лексична основа російської мови” В. Морковкіна, Русский семантический словарь: Опыт автоматического построения тезауруса: от понятия к слову. Український досвід ідеографії: праці Ж. Соколовської, Н. Сніжко, А. Середницької, Українсько-польський тематичний словник (Ріґер Я., Демська-Кульчицька О.), Тематичний словник школяра (Прищепа К., Лук’яненко В.). Особливості семасіологічних словників. Поєднання ономасіологічної та семасіологічної класифікації лексики. Проблеми створення ідеографічних словників. 
 Навчальна лексикографія: Мінімізовані та лінгвокраїнознавчі словники. Навчальна лексикографія як лінгвометодична дисципліна, що вивчає теоретичні та практичні аспекти опису мовних одиниць в навчальних цілях. Широке та вузьке значення поняття “навчальна лексикографія”. Коло її проблем. Теоретичні проблеми відбору матеріалу для викладання (іноземної) мови. Переваги й недоліки частотності як базового критерію відбору лексики: Поняття disponibilité (з фр. — потенційний резервний словник у свідомості людини) і способи його виявлення). Суб’єктивна оцінка мовцями частотності слів. Проблеми семантизації в одномовних тлумачних словниках для іноземців (семантизація невідомого через невідоме, кола в тлумаченні) та способи їх вирішення (ілюстрації, картинні словники, семантична метамова). Типологія мінімізованих словників: словник-мінімум, лексична основа, базовий (basic) словник, словник на перші потреби (survival vocabulary), розмовник (не наукове, а популярне видання). Лінгвокраїнознавчі словники та їх класифікація

Письменницька лексикографія. Поняття письменницького (авторського) словника. Предмет, мета, функції письменницької лексикографії. Історія письменницької лексикографії. Критерії класифікації письменницьких словників (за Л. Шестаковою). Типологія словників письменницької лексикографії. Теоретичні проблеми укладання письменницького словника. Стан письменницької лексикографії в Україні та світі.

Асоціативні словники. Асоціативні словники в інтрументарії когнітивної лінгвістики та психолінгвістики. Поняття асоцітивного експерименту. Асоціативне поле слова, його структура. Класифікація асоцітивних експериментів. Методика проведення асоцітивного експерименту. Фактори впливу на результати асоцітивного експерименту (вік, стать, освіта, професія, національність тощо). Мета проведення та можливі результати асоцітивного експерименту. Виявлення вікових особливостей мислення, відмінності мовної картини світу чоловіків та жінок, національних стереотипів та прототипів тощо. Специфіка макро- та мікроструктури асоціативних словників. Сфери використання асоціативних словників.

Граматичні, синтаксичні, словотвірні та морфемні словники. Поняття граматичного, синтаксичного, словотвірного та морфемного словника. Спільне та відмінне. Сфери їх застосування. Класифікація словотвірних словників: словники кореневих морфем, словники морфемного членування, гніздові словотвірні словники. Особливості макро- та мікроструктури цих словників. Світовий досвід укладання граматичних, синтаксичних, словотвірних та морфемних словників. Значення цих типів словників для автоматичного опрацювання природної мови. Огляд цих словників української мови. Морфемно-словотвірний фонд Інституту мовознавства НАНУ

Корпус текстів природної мови. Поняття текстового корпусу. Корпус текстів (КТ) як складна глибока розгалужена система. Об’єкт і предмет дослідження корпусної лінгвістики. Передумови виникнення та етапи становлення корпусної лінгвістики як науки. Теоретичне підґрунтя корпусної лінгвістики. Основні напрямки корпусної лінгвістики. Створення КТ, використання КТ. Національні КТ, мультилінгвальні ресурси, навчальні корпуси (lerner corpora), корпуси мов, що зникають (indanged corpora). Дослідницький потенціал КТ. Інформаційно-пошукові, дослідницько-мовознавчі та інші можливості текстового корпусу в різних галузях мовознавства. Розвиток корпусної лінгвістики у світі. Стан корпусної лінгвістики в Україні. Проекти створення корпусів текстів української мови. Спільне та відмінне між ними

Принципи створення корпусу текстів (КТ). Основні вимоги до створення КТ. Загальний огляд. Адресованість. Машиночитаність. Репрезентативність. Анотованість (індексованість розмітка). Параметри зовнішньої (екстралінгвістичної), структурної та внутрішньої анотації. Традиційні види внутрішньої анотації: морфологічна (теґінґ, таґування), синтаксична (парсінг), лематизація (до початкової форми), просодична (для усного мовлення інтонаційні характеристикики), семантична. Permition and using. Стандартність. Міжнародні системи індексування текстів. SGML (general mark-up language) – міжнародний стандарт, що визначає методи репрезентації тексту в електронній формі, незалежно від платформи операційної системи. Це метамова, засіб формального опису мови. Структура SGML: пролог, декларація елементів, декларація атрибутів,. специфікація об’єктів (сутностей), нотацій та коментарі. GML, HTML, XML. Технологія створення корпусів

Класифікація та основні сфери застосування корпусу текстів. Одномовні та багатомовні корпуси текстів. Паралельні (колатеральні, collateral, simultaneous) та порівнювані (з подібною чи ідентичною будовою у відношенні заздалегідь відомих параметрів). Ілюстративні та дослідницькі корпуси. Корпуси текстів національної мови та конкретної галузі. Повнотекстові, фрагментовані. Динамічні / статичні (авторські, тут машинні фонди рос. мови) корпуси текстів. Динамічні (моніторні) (автор теорії Джон Синклер) для лінгвістичного відслідковування матеріалу із врахуванням діахронії. Бірмінгемський корпус, динамічний корпус російської публіцистики. Корпуси текстів у системно-структурному та семантичному дослідженні мови. Корпуси текстів та конкорданси у визначенні значення слова та в укладанні тлумачних словників. Учнівські корпуси текстів. Корпуси текстів у навчанні іноземних мов. Корпуси текстів і переклад.

Семантика

(для магістрів філологічного факультету) - - доц. Гонтарук Л.В.

Зміст курсу

1: Основні ідеї сучасної семантики.

·        Витоки семантики. Вузьке та широке значення цього терміна.

·        Місце семантики серед лінгвістичних дисциплін.

·        Основні напрямки у семасіологічних дослідженнях: а) семантика у межах структуралізму; б) семантичні дослідження у межах генеративізму: теорія Н.Хомського; в) референтна семантика (теорії М.Лінського, В.В.О.КУайна, М.Даміта, В.Гака, Н.Сусова, Ю.Маслова) г) модель “Смисл↔Текст” та історія її розробки; д) теорія актів мови і дослідження прагматичних значень висловлювання; е) когнітивна семантика.

·        Семантика і прагматика: співвідношення на сучасному етапі розвитку лінгвістики.

2: Значення в структурі мовного знака.

·        Значення і смисл. Історія формування поняття “смисл мовних одиниць”.

·        Філософські підходи до значення.

·        Логічні підходи до значення.

·        Філологічні підходи до значення.

·        Психологічні підходи до значення.

·        Лінгвістична концепція значення

·        Найновіші тенденції у семантиці.

·        Типи значень: 1) структурне, сигніфікативне, денотативне, референтне, конотаційне, метамовне; 2) актуалізоване і неактуалізоване; 3) експліцитне й імпліцитне та ін.

3: Семантика фонетичної та граматичної систем.

·        Семантичне підгрунтя фонетичної системи.

·        Лексичне і граматичне значення. Іх функції у мові та мовленні.

·        Семантичне підгрунтя граматичних категорій.

·        Метафоричне розширення семантико-синтаксичних конструкцій.

4: Взаємозв’язок між поняттям і лексичним значенням слова.

·        Поняття, його структура.

·        Однозначність поняття і неоднозначність семеми.

·        Поняття як обов’язкова складова аксіологічних досліджень над оцінною лексикою.

·        Семантична структура слова у синхронії та діахронії. Поняття про компоненти семантичної структури слова.

·        Семантичні компоненти речення-висловлювання: квантори, логічні зв’язки, предикати та імена об’єктів.

5: Експресивно-емоційні елементи і лексичне значення слова.

·        Конотативне значення слова. Типи конотацій.

·        Поняття оцінної конотації.

·        Оцінний елемент в ієрархії семантичних конотаційних рис.

·        Проблема віднесеності оцінного компонента до семантики чи прагматики.

·        Роль оцінного компонента у семантичній структурі слова.

6: Семантика речення-висловлювання та семантика дискурсу.

·        Поняття теми і реми.

·        Мовленнєвий акт: асерція, пресупозиція, іллокуція, перлокуція та ін.

·        Прихована інформація у висловлюванні.

·        Семантична організація дискурсу: топік, комент тощо.

7: Методи семантичних досліджень.

·        Теорія семантичного поля.

·        Метод компонентного аналізу.

·        Парадигматична значимість лексеми; найважливіші кореляції між членами семантичного поля. Тезаурус як модель парадигматичної структури плану змісту мови. Два види тезаурусу.

·        Теорія синтаксичного поля. Історія формування поняття

·        Синтагматична значимість лексеми; обмеження сполучуваності. Семантична, лексична і морфологічна сполучуваність. Інструменти опису лексичної синтагматики. Взаємозв’язок між синтагматичними властивостями лексеми та структурою її значення (парадигматичними властивостями).

·        Контекст як необхідна складова опису значення. Типи контексту.

·        Порівняльно-історичнитй метод у семасіології.

8: Зв’язок семантики з лексикографією та ономастикою.

·        Словникове значення і проблеми лексичного значення.

·        Типи значень слів і типи словників: “енциклопедичний” та “наївний” (мовно-семантичний) опис значення.

·        Змінність, нечіткість границь і переплетеність елементів реального світу як істотна причина, що утруднює опрацювання словників.

·        Поєднання лексикографічних даних з результатами компонентного аналізу.

·        Полісемія, її типи. Прикладне вирішення проблем полісемії. Лексичні синоніми. Проблеми розмежування полісемії та омонімії.

·        Зв’язок семасіології з ономасіологією.

9: Зв’язок семантики з комунікативною лінгвістикою і лінгвістичною концепцією норми.

·        Основні закони комунікації: “сила Зіпфа”, модель Кеглера і Альтмана.

·        Семантика речення-висловлювання.

·        Експліцитна й імпліцитна інформація у висловлюванні та тексті.

·        Види імпліцитної інформації у висловлюванні: пресупозиція, умови успішності, імплікатури дискурсу.

·        Загальна характеристика семантичної структури висловлювання: а) предикатно-аргументативна структура; б) модальність; в) темпоральна, локативна та інші складові семантичного висловлювання.

·        Опозиція норма/висловлювання.

·        Нормативні та ненормативні явища у семантичній структурі слова.

·        Загальноприйняте (норма) і функціональне (система) у структурі слова.

10: Метамова як засіб тлумачення лексичних значень та опису речення-висловлювання.

·        Метамовний знак і поняття лексичного значення.

·        Метамовна складова лексичного значення.

·        Вимоги до тлумачення слова і до тлумачних висловлювань.

·        Метамовні засоби для відображення різних аспектів смислу речення-висловлювання.

·        Спроби тлумачення значень. Перевірка правильності тлумачення.

·        Різноманітність семантичних репрезентацій мовленнєвого відрізку, що отримуємо при застосуванні різних метамов.

11: Пограниччя семантики і прагматики.

·        Дослідження механізмів сприймання і розуміння висловлювання.

·        Поняття “мовного образу світу” і способи його реконструкції.

·        Семантичні відмінності у мовних образах світу, що належать до різних мовно-культурних систем.

·        Врахування соціоконтексту у семантичних дослідженнях.

Етнолінгвістика

(для студентів філологічного факультету) - доц. Гонтарук Л.В.

Зміст курсу

І. Теоретичні та методологічні засади етнолінгвістики.

1: Основні ідеї ентнолінгвістики.

·        Витоки етнолінгвістики.

·        Етнолінгвістика як загальна частина теорії мови.

·        Теорія Сепіра-Уорфа. Гіпотези лінгвістичної відносності та додатковості.

·        Предмет дослідження етнолінгвістики. Етнолінгвістика й лінгвокультурологія.

·        Зв’язок етнолінгвістики з психолінгвістикою, соціолінгвістикою, когнітивною та комунікативною лінгвістиками.

2: Основні категорії етнолінгвістики.

·        Поняття “мовного образу світу” (МОС).

·        Структура МОС

·        Місце МОС в “картині світу”.

·        Типи МОС: а) науковий МОС; б) наївний МОС; в) народний МОС; г) індивідуальний МОС; д) універсальний МОС; е) національний МОС.

·        Типи культури: висока (література), середня (побутова сфера), професійна, народна (фольклор), сакральна (релігійна сфера).

·        Етносемантема, етноейдема. Лінгвокультурема, її структура.

·        Стереотип і прототип. Стереотип культури.

3: Категоризація і МОС.

·        Категоризація у мові та культурі: дві моделі категоризації.

·        Наївні та наукові категорії.

·        Структура категорій культури і мови: модулянти, прототип.

·        Арбітральний характер наївної категоризації світу.

·        Категоризація і науковий образ світу.

·        Межі категорій культури і мови.

4: Семантичний компонент МОС як його найважливіша складова.

·        Засади і проблеми семантики: структурної та когнітивної.

·        Національно-культурний компонент у семантичній структурі слова, фразеологізму.

·        Універсальні поняття і їх конфігурація у різних культурах.

·        Проблема аналізу прототиповості понять.

·        Метафора і культура, метафора і МОС.

·        Індивідуальні смисли і їх відображення у МОС.

·        Розмитість семантичних меж МОС.

5: Граматичний, фонетичний і словотвірний компоненти МОС.

·        Граматичні категорії як відображення понятійно-культурної моделі суспільства: а) категорія стану в граматичній системі мови як відображення активного чи пасивного світосприйняття; б) категорія роду як віддзеркалення гендерних питань у суспільстві; в) категорія часу як показник сприйняття суспільством часово-просторових відношень.

·        Словотвірний компонент МОС.

·        Фонетичний компонент МОС. Психологічна реальність фонем.

6: Аксіологічний компонент МОС.

·        Оцінювання: понятійні аспекти.

·        Аксіологічний параметр в передпонятійних схемах уявлень.

·        Аксіологічний компонент як основна складова семантичної структури слів, що функціонують у народному словнику.

·        Семантична мотивація оцінних прикметників.

7: Методи дослідження МОС.

·        Структурні методи: прийом парадигматичних та синтагматичних зв’язків слова, теорія семантичного поля, компонентний аналіз.

·        Метод анкетування.

·        Метод аналізу текстів: виявлення внутрішньотекстових і міжтекстових еквівалентів.

·        Засада суперечності в МОС.

·        Застосування теорії суперечності та конструктивізму при дослідженні МОС.

·        Індивідуалізм в розумінні мови і культури як когнітивний підхід.

·        Дослідження етимології для відтворення МОС.

·        Застосування даних ономастики для реконструкції МОС.

·        Метод локалізації мовного явища.

8: Текст і МОС. Дискурс і МОС

·        Вербальны та невербальны тексти культури.

·        Прецедентні тексти культури

·        Жанрові різновиди і МОС.

·        Різновид тексту культури і значення слова.

·        Репродуктивна лексика і культурний контекст.

·        МОС і цілісність тексту.

·        Специфічні компоненти тексту народної і високої культури: а) початкові формули; б) кінцеві формули; в) рами – як семантична структура; їх істиричні зміни.

·        Автобіографічний текст як відображення індивідуального МОС.

·        Особливості комунікативного підтексту (з точки зору категорії реальності/нереальності): а) мовлення від 1-ої особи однини; б) мовлення від 3-ої особи однини; в) мовлення від 3-ої особи однини.

·        Текст писемний і усний з точки зору категорії істинності/неістинності.

ІІ. Текст народної культури в аспекті етнолінгвістики.

9: Народний сонник як зразок народного МОС.

·        Сонник – предмет фольклористичних досліджень.

·        Сонник як окремий жанр.

·        Одиниці опису в соннику.

·        Конотація слова і символічне значення у народному соннику.

·        Модель цінностей народного сонника.

ІІІ. МОС як предмет дослідження етнолінгвістики.

10: Рослинний світ у мові та культурі.

·        Семантично-культурна інтерпретація назв рослин.

·        Релігійні та обрядові аспекти у реконструкції мовного образу рослин.

·        Рослинний світ у житіях святих.

·        Квіти у міфах давньої Греції.

·        Рослинна метафора у слов’янських мовах ті її концептуальна основа.

Вступ до когнгітивної лінгвістики

(для студентів 3 курсу філологічного факультету) - доц. Мартінек С.В.

Зміст курсу

·        Філософські джерела когнітивної науки.

Об’єктивістська парадигма і базовий реалізм. Два аспекти об’єктивізму. Пізнання і мова з точки зору об’єктивізму. Теорія правильних визначень. Інтуїція і об’єктивізм. Науковий об’єктивізм.

Філософські погляди Л. Вітгенштейна у становленні когнітивної науки. Л. Вітгенштейн про родинну подібність. Межі категорій.

·        Теорема Х. Патнема і новий реалізм

Класична категоризація у мовознавстві. Центральні і маргінальні члени категорії (Дж.Л. Отсін). «Істина» у теорії моделей. Необмежена і поміркована невизначеність. Референція. Критика Х. Патнема. Внутрішній реалізм.

·        Витоки когнітивного підходу в різних науках.

Комп’ютерні науки і когнітивна лінгвістика: теорія розмитих множин Л. А.-Заде. Антропологія і когнітивна наука: дослідження Б. Берліна і П. Кея; нейрофізіологічні дослідження Р. Девалуа, П. Екмана.

·        Теорія прототипів Е. Рош.

Класична теорія категорій. Значення категоризації. Еволюція поглядів Елеонори Рош. Прототипні ефекти. Ефекти базового рівня.

·        Когнітивна теорія метафори Дж. Лакоффа і М. Джонсона: основні положення. Орієнтаційні метафори. Онтологічні метафори. Персоніфікація.

Системність метафоричних концептів і свідоцтва проти узгодженості системи метафор. Фрагментарність метафоричного структурування.

Взаємодія когнітивних механізмів у мовній концептуалізації.

·        Підґрунтя структурних метафор. Причинність: безпосередній досвід і метафоричне осмислення. Узгодженість у структуруванні досвіду.

Узгодженість метафор. Складні випадки узгодження між метафорами. Деякі наслідки для теорії понятійної структури. Визначення і розуміння. Метафори і значення. Метафора, істина і дія. Міфи об’єктивізму і суб’єктивізму. Неадекватність міфу суб’єктивізму.

·        Метонімічні моделі. Метонімічні джерела прототипних ефектів. Інші типи метонімічних моделей. Метафтонімія.

·        Когнітивні моделі.

Народні моделі і наукові моделі. Ідеалізовані когнітивні моделі. Скалярність когнітивних моделей. Чотири типи когнітивних моделей: пропозиційні, образно-схематичні, метафоричні і метонімічні. Втілені концепти.

Джерела прототипних ефектів. Найпростіші прототипні ефекти. Кластерні моделі як джерело прототип них ефектів. Радіальні категорії.

·        Соціальні стереотипи, типові приклади, ідеали, взірці, генератори, субмоделі, яскраві приклади. Замовчування і стереотипи.

·        Когнітивна семантика

Кінестетичні образні схеми: контейнер, частина-ціле, зв'язок, центр-периферія. Досвідне підґрунтя метафор. Проблема елементарних концептів. Здатність концептуалізації.

·        Когнітивні моделі.

Ментальні простори. Пропозиційні ІКМ. Проста пропозиція. Сценарій. Відношення між концептами і категоріями. Символічні моделі і когнітивна граматика

·        Б. Уорф і лінгвістичний релятивізм.

Концепціі релятивізму. Питання про ступінь, глибину і характер відмінностей. Проблема розмежування концептуальної системи і здатності концептуалізації. Переклад і розуміння.

Теорія і практика реклами

(для магістрів філологічного факультету) - доц. Сваричевська Л.Ю.

Зміст дисципліни

·       Реклама як особливий тип комунікації. Функції реклами.      Взаємодія різних типів комунікації в рекламі: візуальної, вербальної, перформансної, міфологічної, художньої. Максими спілкування (за П. Грайсом) в рекламі: максими якості, кількості, доречності, смислу.

·       Стратегії комунікативного впливу в рекламі (І. Позиціонуючі та оптимізуючі; ІІ. Переважно вербально-орієнтовані; переважно невербально-орієнтовані; мішані; ІІІ. Серед вербальних: фонетично-орієнтовані; семантично-орієнтовані; мішані; ІV. Експліцитні та імпліцитні стратегії комунікації).

·       Історія виникнення та розвитку реклами.

·       Основні види рекламоносіїв.

·       Особливості рекламного тексту. Структурні типи та жанри текстів (загальна теорія та практика): тексти усні (+ паралінгвістичні засоби) та письмові (друковані + графічні засоби, або типографські); тексти мінімальні (однослівні) та розширені (кілька- або багатослівні); функціональностилістичні типи рекламних текстів (розмовні , ділові, канцелярські, псевдохудожні, художні (у вигляді цитат), ораторські тощо); текстові жанри первинні та вторинні (за М. Бахтіним) у рекламному дискурсі (первинні: побутові розмова, розповідь, лист; вторинні: диспут або інтерв’ю, оповідання чи фаховий монолог, поетичний чи публіцистичний лист або звернення). Прийоми створення рекламного тексту. Залежність особливостей рекламних текстів від екстралінгвальних чинників: культурних, соціальних, економічних, психологічних.

·       Аксіологічна персперктива рекламних текстів (створення ціннісної картини світу).

·       Психологічні чинники організації рекламного тексту (акцентуація уявлення, афілація [долучення себе до певного вищого соціального класу], актуалізація бажань, провокування певних дій тощо). Дистанціювання , шана та толерантність в рекламних текстах різних жанрів.

·       Значення сугестивної лінгвістики для теорії і практики реклами.  

·       Методи пропаганди в рекламі: анонімний авторитет, «буденна розповідь», «забалакування», емоційний резонанс, інформаційне блокування, використання медиаторів, коментарі, констатування фактів, хибна аналогія, відвертання уваги, «свідки подій», переписування історії, перспектива, повторення, підміна, напівправда, принцип контрасту, зворотній зв’язок, різного типу ефекти (бумеранга, ореолу, первинності, присутності тощо), спроби впливу, психологічний шок, рейтингування, сенсаційність або терміновість, зміщення акцентів, створення асоцацій, створення інформаційної хвилі, створеня проблеми, створеня загрози, соціальне схвалення, «крок на випередження», «отруйні та цукрові сендвічі».

·       Структурно-семантична організація рекламного тексту:

·       Елементи організаціїї рекламного тексту: лексика, граматика (морфологічні та синтаксичні особливості), семантичні трансформації (метафора, метонімія, синекдоха, синонімія, полісемія), художні засоби (алюзії, паралелізми, анаграми, прийом абсурду, гіпербола, літота і под.). Фоносемантика та звукосимволізм.

·       Лексичні новоутворення в рекламі; неприховані та приховані запозичення. Квазітерміни у рекламному тексті. Граматичні і стилістичні прикмети сучасності в рекламі; навмисна сучасність.

·       Мовна гра в рекламних текстах. Графічні та фонетичні перекручення як прийом мовної гри в рекламному тексті. Мовна маніпуляція в рекламі.

·       Неетичні та некоректні рекламні тексти. Агресивні рекламні тексти; мовні прояви агресії в рекламі. Вульгарізація мови.

·       Підходи до породження невербального компонента (зображення) у рекламному тексті.

·       Взаємовідношення вербального і візуального компонентів друкованого рекламного оголошення. Креолізація рекламних текстів.

Семіотика реклами

(для магістрів філологічного факультету) - доц. Сваричевська Л.Ю.

Зміст курсу

·        Єгипетський та китайський шляхи розвитку подання інформації (на матеріалі реклами). Зв’язок із традиціями письма (семіотичні моделі китайського, греко-латинського та індійського типів письма).

·        Аспекти дослідження знаків: філософський, логіко-математичний, психологічний, лінгвістичний, літературознавчий та мистецтвознавчий та їх прикладне застосування в рекламних текстах.

·        Концепції унілатеральності (К. Бюлер, Л. Завадовський, Р. Карнап, В. М. Солнцев) та білатеральності (Ф. де Соссюр, І. С. Нарський, Ю. С. Степанов та інш.) знаків і їх реалізація при створенні рекламних текстів: 1.Знаки, що можуть бути застосовані для різних об’єктів; 2. Знаки, що нерозривно пов’язані із своїм змістом.

·                      Корпус гуманітарної семіотики та його врахування в процесі створення реклами: а) загальні семіотичні закономірності (опозиції, процедури комутації, функціональна семантика та внутрішня форма слова, кумулятивний характер семіотичної системи, структурний ізоморфізм форми та змісту, а також одиниць різних рівнів); б) загальні семіотичні членування (рівнів, аспектів) об’єктів, що досліджуються (семантика, синтактика та прагматика; когнітивний підхід до аспектів семіотики: семантика – галузь істинності висловлювань, прагматика – галузь думок, оцінок, презумпцій та установок мовців, синтактика – галузь формального висновку).

·                      Опозиція прихованого і неприхованого (явного і неявного) на різних рівнях рекламних текстів (рівні: психо-етнічний, стилітичний, культурний).

·                      Принципи моделювання в лінгвістиці. Прикладні моделі комунікації. Семіотичні моделі в рекламі.

·                      Семіотичні механізми впливу в рекламних текстах.

·                      Типи знаків в рекламі (із урахуванням класифікацій Ч. Пірса, Ч. Морріса та інш.). Використання семіологічних класів словесних знаків в рекламних текстах: характеризуючі, індивідуалізуючі, квантитативні, дейктичні. Спеціалізовані знаки для товарів і послуг (товарний знак, торговий знак, знак обслуговування): торгова марка, логотип, лейбл, слоган, бренд тощо.

·                      Символічні універсуми реклами.

·                      Символи в рекламі.

·                      Типи кодів та їх реалізація в рекламних текстах: референційний, культурний, проаіретичний (загальний, що керує частиною фабули), герменевничний, семічний, символічний, наративний. Використання телесного коду в рекламі.

Лінгвістика реклами

(для студентів 3 курсу філологічного факультету) - доц. Сваричевська Л.Ю.

Зміст курсу

У курсі розглядаються принципи створення рекламних текстів: вербальних, візуальних, креалізованих. Особлива увага приділяється мовним засобам впливу та переконання: фонетичним, лексичним, граматичним, синтаксичним. Метою курсу є набуття навичок самостійного укладання рекламних текстів.

Естетична комунікація

(для магістрів філологічного факультету) - ст.викл. Процак Л.М.

Зміст курсу

1. Джерела сучасного інтегративного підходу до художньої комунікації

Контури естетичного в риторичному модусі культури

§        Категорія естетичного у мистецтві та почуття прекрасного у різних проявах художньої діяльності (О.Ф. Лосєв, Г.Г.Гадамер, М.Гайдеггер, П.Бурдьє, О.Баумгартен).

§        Підходи до тлумачення категорії естетична точки зору в європейському та українському культурних контекстах.

§         Соціально-культурний контекст експлікації естетичного.

§        Десакралізація поетичного дискурсу і виформування категорії авторська (суб’єктивна) „точка зору”.

Проблема естетичної комунікації у сучасному мовознавстві

§        Художній текст (дискурс) як об’єкт інтегративного аналізу.

§        Лінгвосеміотичний підхід до аналізу художнього тексту (дискурсу) .

§        Лінгвокультурологічний підхід до аналізу художнього тексту (дискурсу).

§        Вклад когнітивної лінгвістики у розвиток теорії художньої мовлення.

§        Лінгвістична прагматика як складова комунікативної лінгвістики та її роль у поступальному розвитку теорії естетичної комунікації.

Функціоналізм як визначальний принцип дослідження естетичної комунікації

§        Функціонально-структурний підхід до мови в концепції Празької лінгвістичної школи.

§        Теорія поетичного мовлення Яна Мукаржовського. Поняття естетичної цінності.

§        Функціоналізм у концепції Р.Якобсона.

§        Спірні питання у концепції естетичної функції мови Р.Якобсона та пошуки їх вирішення у сучасній лінгвістиці.

Художній текст як дискурс

§        Проблема об’єкта естетичної комунікації. Текст і дискурс.

§        Визначальні ознаки художнього дискурсу: діалогічність, інтерсуб’єктивність, соціокультурна обумовленість.

§        Три виміри художньої комунікації: реальна, імітативна, квазіреальна.

§        Основні напрями і завдання у дослідженні художньої комунікації.

Концептуальний простір художнього дискурсу

§           Авторська модель світу та принципи її побудови у художньому дискурсі. Поняття індивідуальної концептосфери.

§   Типи концептуального аналізу та особливості його застосування у художньому дискурсі (тексті) ( Ю.Степанов, А.Вежбіцька, С.О.Жаботинська, С.Нікітіна).

§           Лінгвокультурологічний підхід до аналізу концептів (Є.Бартмінський).

§           Особливості концептуалізації та механізми вербалізації візуальної інформації у художньому дискурсі (тексті). Композиційні стратегії в концепції І.М.Кобозевої.

Прагматичний простір художнього дискурсу (тексту)

§        Семантика і прагматика : співвідношення понять.

§        Поняття інтенціональності у сучасній комунікативній лінгвістиці.

§        Інтенціональний комплекс та способи його виявлення у художньому дискурсі (точка зору, емпатія, фокус емпатії, модальність).

§        Прагматика мовленнєвих актів. Ілокутивна мета висловлювання як вияв волитивної складової інтенції мовця.

Категорія модусу і модальності в естетичній комунікації

§        Прагматичні виміри суб’єктивності у художньому дискурсі (тексті).

§        Типологія модусних категорій у сучасному мовознавстві: значення та експлікація (Н.Д.Арутюнова).

§        Модуси ментального плану: персуазивність та епістемічність.

§        Перцептивні модуси та способи іх мовного виявлення.

§        Прагматика суб’єктивної модальності. Типи суб’єктивної модальності (аксіологічна, емотивна, фактуальна).

Актуальні питання сучасної теорії тексту

(для студентів 4 курсу філологічного факультету) - ст.викл. Процак Л.М.

Зміст курсу

І. Теорія тексту (дискурсу) у сучасній лінгвістичній парадигмі

1. Становлення лінгвістики тексту як самостійної мовознавчої дисципліни

·        Етапи розвитку лінгвістики тексту (дискурсу): структурно-граматичний, семантичний, семіотичний,ю когнітивний, комунікативно-прагматичний.

·        Характеристика основних напрямів сучасної лінгвістики тексту (огляд).

·        Інтеграційний етап текстового аналізу.

·        Актуальні проблеми дослідження тексту у сучасному мовознавстві.

2. Поняття структури тексту.

·        Структура тексту у концепції М.М.Бахтіна.

·        Семіотичний напрям у дослідженні тексту. Концепція семіосфери Ю.М.Лотмана.

·        Проблема категоріальної ієрархії текстовіх ознак у сучасному мовознавстві.

·        Поняття текстуальності (когезія, когерентність, інтенціональність, інформативність, міжтекстові зв,язки, динамічність, локалізованість; тема; комунікативність).

·        Взаємообумовленість струкутрних та змістових категорій тексту.

·        Поняття тематичної мережі тексту.

·        Текст –підтекст – вертикальний контекст.

3. Контекст як міжкатегоріальнадомінанта тексту.

·        Прагматичне тлумачення контексту у концепції Т.ван Дейка.

·        2.Проблема типології контекстів у сучасній комунікативній лінгвістиці.

·        3.Поняття зовнішнього і внутрішнього контекстів.

4. Експліцитний та імпліцитний плани тексту.

·                Поняття имплікації у сучасній комунікативній лінгвістиці.

·                Импліцітні зв,язки.

·                Пресупозиції.

·                Імплікатури тексту.

ІІ. Когнітивно-прагматичний підхід до текстотворчої діяльності

5. Концептуальний простір художнього тексту (дискурсу)

·        Поняття художнього концепту. Методи концептуального аналізу у когнітивній лінгвістиці.

·        Методи когнітивного аналізу емотивно-оцінної діяльності у когнітивній лінгвістиці.

·        Особливості концептуалізації у художньому тексті. Категорії досвідчувача та концептуалізатора та іх взаємовідношенн у художньому тексті.

·        Значення фону і фігури у процесах когнітивного моделюванняя «ймовірного світу» у художньому тексті.

·        5. «Монтаж» як зміна точок зору (ментальніх світів) суб’єктів у художньомутексті. (Концепція когнітивного структурування художнього тексту Б.О.Успенського)

6. Комунікативно-прагматичній підхід до аналізу тексту

·        Проблема прагматичної інтерпретації тексту у концепції Т.ван Дейка.

·        Макростратегії у концепції Т.ван Дейка та В.Кінча.

·        Теорія ситуаційнихмоделей та стратегії їх використання.

7. Модальність тексту.

·        Категорія модусу і модальності у мовознавстві.

·        Типологія модальних смислів у тексті (дискурсу).

·        Інтенціональністьта способи її вияву у тексті.

8. Категорія точки зору у сучасній прагмалінгвістиці.

·        Когнітивна сутність і структура категорії точки зору.

·        Типологія точок зоруу концепції Б.О.Успенського.

·        Внутрішня і зовнішня точка зору.

·        Часово-просторова точка зору.

·        Динаміка точки зору як вияв динаміки концептуального простору у когнітивній моделі авторського тексту.

9. Комплексний аналіз когнітивно-прагматичного розгортання тексту.

·        Когнітивний простір тексту.

·        Емотивний простір тексту.

·        Ціннісна катрина світу і типологі її побудови у художньому тексті.

·        Антропоцентрита їх типи у художньому тексті.

·        Смислова мережатексту як складна когнітивно-прагматична сутність.

Вступ до порівняльно-історичного мовознавства (для магістрів факультету іноземних мов) - асист. Ясіновська О.В.

Порівняльно-історичне мовознавство
(для студентів філологічного факультету) - асист. Ясіновська О.В.

Зміст курсу

Історія порівняльного вивчення індоєвропейських мов, основні етапи розвитку: виникнення; формування; сучасний стан.

Порівняльно-історичний метод як система дослідницьких прийомів та методик: культурно-історичні передумови виникнення методу, його розвиток і вдосконалення; основні прийоми (зовнішня реконструкція; внутрішня реконструкція, відносна хронологія); процедура; поняття фонетичного закону; зв’язок з лінгвогеографічним, зіставним та іншими загально- і конкретнонауковими методами.

Індоєвропейська прамова: перші наукові спроби обгрунтування індоєвропейської мовної спорідненості у ХУІІ, ХУІІІ ст.; "санскритоцентризм" Ф.Шлегеля і Ф.Боппа; теорія родослівного дерева А.Шлейхера; хвилева теорія Й.Шмідта. Структура індоєвропейської сім’ї мов (характеристика груп та окремих мов; огляд найдавніших писемних джерел); територія поширення; шляхи міграції носіїв діалектів; історично суміжні території.

Загальна характеристика фонологічної системи індоєвропейської прамови (система голосних; система приголосних; ларингальні; сонанти); морфонологічної системи (чергування голосних, походження ступенів аблауту; чергування приголосних; структура морфеми; виникнення і склад індоєвропейського вокалізму, ларингальна теорія; розвиток індоєвропейського консонантизму); морфологічної системи (іменні форми: іменники, прикметники; ступені порівняння прикметників; система займенника; індоєвропейський числівник; система дієслова); синтаксис простого і складного речення.

Лексика індоєвропейської мови як відображення загальної картини протокультури (діалектна і спільномовна лексика як основа для реконструкції; аналіз окремих семантичних систем; реконструкція міфологічних та ритуальних мотивів; числова символіка і сліди архаїчного індоєвропейського календаря). 

 

Кафедра підтримує наукові контакти з Варшавським університетом, Університетом імені Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (Польща) і Гентським університетом (Бельгія).

© 2005 Розробка та підтримка сайту - Юлія ГУЛЬОВАТА
Розміщення інформації - Андрій Вовчак