|
|
|
 Головна сторінка
НОВИНИ
|
ІНСТИТУТИ І ЛАБОРАТОРІЇ ФІЛОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИХ СТУДІЙ
Загальні відомості, короткий історичний нарис Інститут створено у 1996 р. Інститут досліджує українську літературу (критика, історія та теорія письменства) у контексті східно- і західноєвропейського літературно-мистецького процесу; давню українську літературу, історію та теорію української літератури ХІХ–ХХ ст., франкознавчі дослідження, українську прозу доби “розстріляного відродження, літературно-критичний процес 1960–1990 рр., історію та теорію роману, пам’ятки літературознавчої думки ХХ ст. Інститут організовує, залучаючи вчених України, наукові конференції, “круглі столи", семінари, “читання”, щоб консолідувати філологічні кадри на вирішення актуальних літературознавчих проблем, публікує їх. З Інститутом співпрацюють науковці вищих навчальних і наукових закладів Львова, України та зарубіжних країн.
Керівництво Інституту, адреса, телефони Директор – Любомир Сеник, доктор філологічних наук
телефон 296-43-17
Адреса: 79000, м. Львів, вул. Університетська, 1, кімната 122 Періодичне наукове видання
Збірник наукових праць “Літературознавчі зошити”
ІНСТИТУТ СЛАВІСТИКИ
Загальні відомості, короткий історичний нарис Інститут славістики засновано у 1988 р. з метою координації дослідницької роботи та виконання спільних наукових проектів у галузі слов’янознавства. З Інститутом співпрацюють учені багатьох вищих навчальних і наукових закладів Львова. Інститут підтримує наукові контакти зі славістами інших міст України та зарубіжних країн. З вітчизняних наукових центрів (поза межами Львова) це передовсім Київський, Харківський, Одеський, Ужгородський і Чернівецький університети, Дрогобицький педагогічний університет, Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України, інститути мовознавства, літературознавства та історії українознавства НАН України, з Науковим товариством ім. Шевченка у Львові. Інститут веде дослідницьку, науковоорганізаційну та видавничу роботу в кількох ділянках славістики–мовознавстві, літературознавстві, мистецтвознавстві, історії, всіляко стимулюючи міждисциплінарні студії.
Керівництво Інституту, адреса і телефони Директор – Володимир Чорній, кандидат історичних наук, доцент
Адреса: 79000, м. Львів, вул. Університетська, 1, кімната 317
Наукові проекти
Західні та південні слов’яни. Енциклопедичний довідник
Наукові форуми Найважливішою науково-організаційною акцією Інституту є щорічні, починаючи з 1992 р., міжнародні славістичні колоквіуми з участю вчених-славістів України, Польщі, Чехії, Білорусії, Болгарії та інших країн. Раз у два роки у Львівському університеті Інститут спільно з Сербським інститутом у Бауцені (ФРН) та за участю чеських, польських, російських та інших зарубіжних учених проводять Міжнародні сорабістичні семінари. Матеріали семінарів і колоквіумів публікують у наукових журналах.
Міжнародні зв’язки Інститут підтримує наукові контакти з Сербським інститутом у Бауцені (ФРН), Варшавським, Люблінським і Жешувським університетами (Польща), Остравським і Оломоуцьким університетами (Чехія), Пряшівським університетом (Словаччина); Білоруським університетом і Брестським педагогічним інститутом (Білорусь), Софійським і Великотирновським університетами (Болгарія).
Періодичні наукові видання
Збірник наукових праць “Проблеми слов’янознавства”
ІНСТИТУТ ФРАНКОЗНАВСТВА
Загальні відомості, короткий історичний нарис У 1954 р. на філологічному факультеті було засновано Кабінет франкознавства. Ідея створення належала акад. М.С.Вознякові, її втілив у життя тодішній ректор проф. Є.К.Лазаренко. Першим завідувачем Кабінету франкознавства був кандидат філологічних наук Я.І.Шуст, який зібрав унікальну бібліотеку. Ентузіастами франкознавчих студій були наступники Я.І.Шуста – М.В.Косів, А.В.Кабайда, Б.В.Леськів, яких звільнили з посади через політичні мотиви. Працівники проводили наукову роботу, ставши всеукраїнським координаційним центром франкознавства. Протягом 1956–1969 рр. відбувалися щорічні наукові франківські конференції, регулярно виходив збірник “Іван Франко. Статті і матеріали”. Науковці франкознавчого кабінету брали активну участь у підготовці й проведенні міжнародного симпозіуму “Іван Франко і світова культура” (1986). У 1988 р. на базі Кабінету було утворено Інститут франкознавства. Його очолив професор І.О. Денисюк, який перебував на посаді директора Інституту до 1996 р. Інститут організував та успішно провів конференції “Академік М.Возняк і розвиток української національної культури” (1990); “Іван Франко і національне відродження” (1991); “Академік В.Щурат – письменник і вчений” (1996), міжнародну конференцію “Іван Франко – письменник, мислитель, громадянин” (1996) та багато інших. Інститут щороку проводить франківську наукову конференцію. Вчені інституту видали низку наукових монографій “Романи Івана Франка” (Т.Пастух, 1998), “З останнього десятиліття Івана Франка” (Я.Мельник, 1999), “Поетичні форми Івана Франка” (В.Ніньовський, 2000), “Іван Франко та Омелян Огоновський: мовчання і діалог” (В.Микитюк, 2000), “Натуралізм у творчості Івана Франка. До питання про особливості творчого методу Каменяра” (Р.Голод, 2001), “Честь праці!: Академік Михайло Возняк у спогадах і публікаціях” (М.Нечиталюк, 2001), “Місія папи Климента очима Івана Франка” (К.Гриньків, Б.Завадка, 2001), “Поеми Івана Франка” (А.Скоць, 2002), також збірник франкознавчих праць проф. І.О.Денисюка “Невичерпність атома” (2001). Інститут франкознавства як центральна наукова установа координує розвиток франкознавчих досліджень та проведення наукових заходів: конференцій, семінарів, круглих столів, читань. Представники Львівської франкознавчої школи досліджують такі проблеми: художня інтерпретація тексту і дослідження нових невідомих матеріалів (“білих плям” франкознавства).
Керівництво Інституту, адреса і телефони Директор – Святослав Пилипчук, кандидат філологічних наук, доцент
Адреса: 79000, м. Львів, вул. Університетська, 1, кімната 305
© 2005 Розробка та підтримка сайту
- Юлія ГУЛЬОВАТА
|