Головна сторінка

    

Спецкурси

Лектор – доцент Ірина Довгалюк

Зміст курсу:

1. Основні завдання та проблематика курсу
2. Народна музична культура Росії.
3. Народна музична культура білорусів.
4. Народна музична культура Польщі.
5. Народна музична культура чехів.
6. Народна музична культура словаків та лужичів
7. Народна музична культура Угорщини.
8. Взаємовпливи народних музичних культур сусідніх народів

Орієнтовний типовий план лекцій:

1. Історично-географічна довідка. Загальна характеристика культури (образотворче мистецтво, музичне – писемної традиції).
2. Коротка історія етномузикології.
3. Народні музичні інструменти.
4. Народномузичні жанри:
        а) вокальні;
        б) інструментальні;
        в) танцювальні;
5. Виконавська традиція.
6. Слухання музики.

На початок  

Програма спецкурсу

Тема І. Фольклор як тип словесної культури – (6 годин).
Тема ІІ. Сучасні дослідження про історичні типи фольклору – (2 години).
Тема ІІІ. Принципи аналізу фольклорних текстів у сучасних  дослідженнях – (4 години).
Тема ІV. Сучасні теоретичні аспекти дослідження обрядів переходу – (2 години).
Тема V. Композиція фольклорного твору як об’єкт теоретичних студій – (4 години).
Тема VI. Проблема формульності у сучасній фольклористиці – (6 годин).
Тема VII. Теорії фольклористики ХІХ століття (дискурс проф. С. Росовецького) – (3 години).
Тема VII. Теоретична фольклористика ХХ століття (дискурс проф. С. Росовецького) – (3 години).

На початок  

____________________________________________________________________________________________________________________

Лектор – асистент Ірина Федун

Зміст курсу:

Принципи формотворення в народній музиці. Віршування. Музична ритміка, її типологія (акцентно-динамічний, дольний, мірний, рубатний та синтаксичний ритми). Пісенні типи та основні принципи моделювання музичного ритму. Проблеми сегментації народно вокальних творів. Ладові основи української народної музики. Аналіз лінеарності. Багатоголосся. Особливості аналізу традиційної інструментальної музики. Сольна та ансамблева інструментальна музика. Великі форми в інструментальній музиці. Цілісний аналіз народномузичного твору.

На початок  

____________________________________________________________________________________________________________________

СПЕЦКУРС: ЕТНОМУЗИЧНА КУЛЬТУРОЛОГІЯ

Лектор – доцент Ірина Довгалюк

Зміст курсу:

Предмет і методи культурології. Сутність поняття культура. Культурологія як система знань. Етносоціальні функції народної музики. Музична антропологія. Становлення етномузичної культурології. Діяльність Алана Мерріама та його трактат "Антропологія музики". Теоретична спадщина Бруно Неттла. Етномузична культурологія в Європі. Етнокультурологічні праці Пйотра Дагліга. Методи етномистецького культорологічного аналізу. Соціологічні засади вивчення народномузичної культури. Етномузикознавча культурологія та соціологія в Україні. Дослідження Климента Квітки, Володимира Гошовського, Софії Грици. Етномузикологія в історичній перспективі.

На початок  

____________________________________________________________________________________________________________________

СПЕЦКУРС: ЕТНООРГАНОЛОГІЯ

Лектор – асистент Ірина Федун

Зміст курсу:

Лекції вибудовано таким чином, що вони охоплюють основні компоненти інструментальної традиції, а саме, триєдність її існування: інструмент, виконавець, музика. Окрім того, пропонуються деякі загальні теми, пов'язані зі самим предметом і методами досліджень, історичним розвитком дисципліни та зв'язком інструментальної традиції з іншими сферами мистецтва.
 

На початок  

____________________________________________________________________________________________________________________

СПЕЦКУРС: ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЕТНОМУЗИКОЛОГІЇ

Лектор – доцент Ірина Довгалюк

Зміст курсу:

Предмет. Проблематика.
Історія предмету. Термінологічні різновиди. Їх наповнення, відмінності.
Наука про музичну народну творчість, як допоміжна історичного музикознавства. Перші європейські дослідження народної музичної культури.
Історія збирання, транскрибування, систематизації, теоретичних студій – складові частини загальної історії музичної фольклористики.

Європейська фольклористика на зламі століть.
Анамнез у європейській етномузикології. Аматорський та композиторський період. Публікація праць з історії музики. Визрівання етномузикологічної проблематики.
Теоретичні дослідження Г.Гельмгольца. Етапні праці Г.Адлера та О.Елліса.
Фонографування народних наспівів. Основні періоди в історії фонографування. Заснування перших фоноархівів.
Батьківщинознавча етномузикологія. Дослідницькі центри у Фінляндії, Угорщині, Росії.

Анамнез в історії музичної фольклористики.
Визрівання зацікавлення музичною народною творчістю.
Літописні згадки про народне вокальне та інструментальне мистецтво.
Описи мандрівників, письменників, істориків музичного фольклору та інструментів.
Залишки матеріальної культури. Роль товариств, общин, братств. Перші графічні записи народних мелодій. Характеристика рукописних збірок фольклору.

Аматорський період у музичній фольклористиці Придніпровської України.
Основні засади періодизації історії музичної фольклористики. Суспільно-історична обстановка. Поступове зацікавлення музичним фольклором.
Ужиткове відношення до народної музики. Рукописні збірки. Друковані збірники. Їх прикладне призначення. Підбір наспівів для публікації.
Перші теоретичні розвідки, їх проблематика, значення.

Аматорський період у Західній Україні.
Суспільно-історичні передумови. Відродження музичних традицій на поч. ХІХ ст.
Перша публікація українських народних мелодій у "Львівському Пілігримі". Теоретична розвідка Д.Зубрицького. Їх основні положення.
Збірка В.Залєського – К.Ліпінського "Пісні польського і руського люду галицького".
Організація музично-етнографічної роботи "Галицько-руською Матицею".
Музична фольклористика на Закарпатті. Буковинська фольклористика.

Композиторський період. Трактат "Руська народна музика" П.Сокальського.
Історичні та політичні передумови. Південно-Західний відділ Російського географічного товариства. Представники.
М.Лисенко – засновник композиторського періоду в історії української фольклористики.
Музично-етнографічна діяльність П.Сокальського. "Руська народна музика" – підсумок досягнень теоретичної думки ХІХ ст. Основні положення праці.
Музично-фольклористична діяльність Миколи Лисенка.
М.Лисенко – представник композиторського періоду в історії музичної фольклористики.
Музично-етнографічна діяльність М.Лисенка. Вироблення збирацької методики.
Видавнича діяльність. Публікація народних мелодій у збірках П.Чубинського. Збірники обробок народних мелодій. Еволюція підходу до опрацювання фольклорних наспівів. Теоретична спадщина М.Лисенка. Проблематика.

Композиторський період у Західній Україні.
Музично-фольклористична діяльність О.Нижанківського. Музично-етнографічна діяльність. Рукописний збірник. Аналіз друкованих зразків.
Композиторський період у творчій біографії Ф.Колесси. Збирацька діяльність у студентські роки. Перші композиції – обробки народних пісень.

Етнографічно-наукові дослідження музичного фольклору.
Етнографічно-науковий період в історії музичної фольклористики.
Збірник українських народних пісень О.Рубця. Народні пісні, в записах О.Потебні. Музично-етнографічні записи М.Лисенка.
Музично-етнографічна діяльність О.Кольберґа, П.Бажанського, В.Шухевича та І.Колесси.

Фонографування народної музики.
Фонограф – перший апарат для механічного запису та відтворення звуку. Джессе Вальтер Фюкс – піонер запису народної музики на фонова лики. Фонограф у Європі..
Фонографування музичного фольклору в Україні. Перші записи народної музики на фонова лики. Тематична експедиція Філарета Колесси за думами.
Особливості фонографування музичного фольклору в Галичині.
Заснування фоноархівів народної музики.

Становлення наукової (фундаментальної) фольклористики у Галичині. Діяльність Наукового товариства ім. Т.Шевченка.
Суспільно-історичні передумови. Прикметна характеристика композиторського періоду.
Заснування НТШ та етнографічної комісії. Організація експедицій. Проекти НТШ.
Спроби заснування фонографічних архівів народної музики у Західній Україні.
Науково-теоретичні студії.

Фольклористична діяльність О.Роздольського та С. Людкевича.
Засновники наукової музичної фольклористики в Західній Україні – Ф.Колесса, С. Людкевич, О.Роздольський.
О.Роздольський – збирач-професіонал народної музики. Фонографування народної музики. Збирацька методика. Спадщина О.Роздольського.
Фольклористична діяльність С. Людкевича. Транскрибційна та систематизаційна робота. Людкевич як засновник типологічної школи. Його етномузикологічна спадщина.

Музично-фольклористична діяльність Ф.Колесси.
Перші зацікавлення музичним фольклором. Формування світогляду у рамках композиційного періоду. Визрівання етномузикознавчого підходу до народної творчості.
Музично-етнографічна діяльність. Методичні засади збирацької роботи.
Філарет Колесса – транскриптор та укладач збірників народних мелодій. Етномузикознавчі студії. Напрямки наукових зацікавлень вченого.

Етномузикознавство Східної України першої половини ХХ століття.
Поступове визрівання та становлення наукової музичної фольклористики. ХІІ археологічний з’їзд у Харкові. Програма дослідження творчості кобзарів та лірників.
Заснування Наукового товариства у Києві. Його наукова та видавнича діяльність.
Відкриття музично-етнографічного кабінету - центру наукового збору та опрацювання музичного фольклору. Напрямки діяльності кабінету.

Етномузикознавча діяльність Климента Квітки.
Формування фольклористичних зацікавлень К.Квітки.
Музично-етнографічна діяльність. Методичні засади збирацької та транскрипційної роботи. Підготовка та публікація збірника-антології "Українські народні мелодії". Теоретична спадщина. Основна проблематика досліджень вченого.

Етномузикологія повоєнних років. Дослідження В.Гошовського.
Занепад діяльності НТШ та його ліквідація. Заборона українознавчих студій у Східній Україні.
Тенденційна публікація народних пісень та фальсифікацій.
Окремі спроби фольклористичної діяльності. Спадщина Р.Герасимчука, А. Гуменюка.
Фольклористична діяльність В.Гошовського. Музично-етнографічна праця. Антологія українських пісень Закарпаття. Основні теоретичні дослідження В.Гошовського. Застосування комп’ютера у розв’язанні етномузикознавчих завдань.

Музична фольклористика останніх десятиліть.
Основні напрямки досліджень українських вчених. Теоретична проблематика: питання ладу (О.Правдюк), народного багатоголосся (Л.Ященко), дослідження жанрів: епіки (С. Грица), літнього обрядового фольклору (А.Завальнюк), етносоціологічних проблем (О.Смоляк, М.Хай, О.Тюрікова), народного виконавства (Є. Єфремов), інструментальної музики (А.Гуменюк, І.Мацієвський, Б.Яремко). Розвідки, присвячені діяльності видатних фольклористів (С. Грица, З.Василенко).

Українська етномузикологія сьогодні.
Проблемна науково-дослідна лабораторія музичної етнології (ПНДЛМЕ) при Львівській державній музичній академії ім. М.Лисенка – дослідницький центр музичного фольклору у Західній Україні. Збирацька діяльність лабораторії. Створення архіву та фоноархіву народної музики. Науково-дослідницька робота та видавнича діяльність лабораторії. Дослідницька діяльність Б.Луканюка.
Діяльність ПНДЛМЕ при Національній музичній академії України. Збирацька та наукова діяльність лабораторії. Дослідження О.Мурзиної, Є.Єфремова, М.Хая, І.Клименко.
Науково-педагогічні центри з підготовки етномузикознавців. Три напрямки підготовки спеціалістів: Етномузикологів-теоретиків (Національна музична академія України ім. П.Чайковського, Львівська музична академія ім. М.Лисенка), етномузикологи-виконавці (Рівненський державний гуманітарний університет), етномузикологи-культурологи Львівський національний університет імені Івана Франка).

На початок  

____________________________________________________________________________________________________________________

СПЕЦКУРС: ОБРЯД І ФОЛЬКЛОР

Лектор – доцент Ганна Сокіл

Зміст курсу:

Змістом курсу є основні теоретичні положення про історію виникнення обрядів, взаємозв’язок з первісними віруваннями та відображення їх у фольклорі, магічне спрямування та функції обрядодій. Звертається увага не лише на загальновідомі, а й локальні, призабуті явища, які мають неоднакову збереженість у часопросторовому плані. Акцентується на чотирьох найосновніших функціях календарної обрядовості та календарно-обрядової поезії: релігійно-догматичній, землеробській, сімейній, поховальній. Розглядається зимовий цикл: передріздвяні і Різдвяні обрядодії. Звертається увага на староукраїнські звичаї, що були пов’язані з початком нового року на свято Введіння, закликання долі на Катерини, ворожіння в ніч перед Андрієм, взаємозв’язок словесного тексту з невербальним контекстом. Підкреслюється багатство та краса різдвяних ритуалів, пісень, обрядодій, народних драм ("Маланка", "Коза", вертеп), відображення язичницького світогляду у повір’ях, пов’язаних з Щедрим вечором, Новим роком.
 
Весняно-літні обряди і фольклор включають обряд весняного очищення, ритуал колодки, в якому віддзеркалюються давній світогляд, рештки матріархату і родоплемінного ладу. Розглядаються юріївські звичаї, локальні обряди – волочіння, риндзювання, водіння Куста, Лялі, царинні обходи, та ін. Обрядодії Зеленого тижня у різних регіонах України, клечальний обряд, функції замовлянь у ньому. Береться до уваги символіка води, вогню рослин у купальських обрядах і піснях, символіка обжинкового вінка, "бороди".
 
При розгляді обрядової культури і родинної обрядовості акцентується на формуванні сімейних ритуалів, відображення ментальності народу в обрядовій культурі, ролі родини як носія традицій, звичаїв, обрядів, основних функціях сімейних обрядів і обрядової поезії, ареалі побутування хрестинних пісень, похоронних голосінь, вшануванні предків.

На початок  

____________________________________________________________________________________________________________________

СПЕЦКУРС: РЕЦЕПЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ТРАДИЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ У ЗАХІДНІЙ ЄВ-РОПІ

Лектор – доцент Андрій Вовчак

Тема 1. Предмет і завдання курсу. Історія вивчення теми. Особливий акцент на огляді німецькомовної україніки.

Тема 2. Перші відомості про населення українських земель.
Загальна характеристика історико-літературних джерел; з’ясування специфіки формування уявлень та знань про населення України, український народ, його культуру та побут даної епохи; вияснення образу української культури, побуту, світогляду епохи.
1) згадки про населення українських земель до нашої ери: "Одісея" та "Іліада" Гомера, Геродот "Історія" (V ст. до н.е.); 2) перші згадки про слов’ян: римські автори Помпоніум Мела (І ст. до н.е.), Пліній Старший (І ст. н.е.), Таціт "Германія" (друга пол. І ст. н.е.); олександрійський автор Птолемей "Географія" (90-170 рр. н.е.), карта римських шляхів – Певтінгерові таблиці (друга пол. ІІІ ст.); 3) перші згадки про українців: візантійський історик Прокопій Кесарійський (VІ ст.), грецький автор Менандр Протиктор (VІ ст.), готський історик Йордан "Ґотіка" (серед. VІІ ст.), візантійський цісар Костянтин Порфірородний (середина Х ст.).

Тема 3. Культура та побут українців доби Руської держави у західноєвропейській рецепції.
Питання історичної та культурної спадкоємності Руської держави. Руська держава у політичній та культурній системі Середньовічної Європи. Загальна характеристика історико-літературних джерел, форми рецепції: 1) історичні джерела, 2) літературні джерела.
1) "Бертинські аннали" (ІХ ст.), хроніка Адама Бременського (ХІ ст.), "Хроніка" Тітмара Мерзебурзького (поч. ХІ ст.), "Послання" єпископа Бруно Квертфуртського до імператора Генріха ІІ (поч. ХІ ст.); 2) скандинавські саґи, німецькі епічні поеми, французький героїчний епос.
З’ясування специфіки формування уявлень та знань про український народ, його культуру та побут даної епохи; вияснення образу української культури, побуту, світогляду епохи.

Тема 4. Україна XIII-XV у західноєвропейській рецепції.
Огляд суспільно-політичної ситуації, культурної атмосфери у Західній та Східній Європі цього періоду.
Загальна характеристика історико-літературних джерел, форми рецепції. "Велика англійська хроніка" Матвія Паризького (ХІІІ ст.), "Історія монголів" Д.Плано Карпіні (ХІІІ ст.), реляції Гільйома де Рубрука (ХІІІ ст.), "Опис світу" Марко Поло (кін. ХІІІ ст.), "Велика праця" Роджера Бекона (ХІІІ ст.), "Опис Східної Європи" (поч. ХIV ст.), спогади Йоганна Шільтберґера (поч. ХIV ст.), "Подорожі і посольства" Гільберта де Ланнуа (поч. ХIV ст.).
З’ясування специфіки формування уявлень та знань про український народ, його культуру та побут даної епохи; вияснення образу української культури, побуту, світогляду епохи.

Тема 5. Україна в ренесансній традиції (ХV- ХVІ ст.).
Культурний рух епохи Відродження і процес рецепції української культури й побуту. Загальна характеристика історико-літературних джерел, форми рецепції..
"Подорож до Танни" Дж.Барбаро (ХV ст.), "Подорож до Персії" А.Контаріні (ХV ст.), "скіфська подорож" Помпонія Лета (1479-1480 рр.).
"Трактат про дві Сарматії" польського гуманіста Матвія Меховіти (1517 р.), "Нотатки про Московію" С. Герберштайна (1549 р.), "Про Російську державу або спосіб правління російського царя" (1588-1589 рр.). Космографії: "Звичаї, закони і обряди різних народів" Й.Боемія (1520 р.), "Космографія" С. Мюнстера (1541), "Всесвітня космографія" А.Теве (ХVІ ст.), "Генеральна хроніка або вірогідний, докладний і стислий опис усієї землі, зокрема Європи, Азії, Африки та нововідкритих після Птолемея Американських островів" (1581).
З’ясування специфіки формування уявлень та знань про український народ, його культуру та побут у ренесансній традиції Західної Європи; вияснення образу української культури, побуту, світогляду епохи.

Тема 6. Україна та українці у західноєвропейській рецепції кінця ХVІ – першої половини ХVІІ ст.
Огляд суспільно-політичної ситуації, культурної атмосфери у Західній та Східній Європі цього періоду.
Загальна характеристика історико-літературних джерел, форми рецепції.
"Полонія" Я.Красінського (1574), "Польща або про розташування, звичаї, уряди Речі Посполитої Королівства Польського" М.Кромера (1577), "Опис Польського королівства та суміжних країн" Блеза де Віженера (кін. ХVІ ст.), "Про звичаї татар, литовців і московитів" Михайла Литвина (1548-1551 рр.), "Опис Європейської Сарматії" А.Гваньїні (1578), "Короткий і правдивий опис правління теперішнього польського короля Стефана..." Л.Мюллєра (1585), мемуари М.Ґруневеґа (кін. ХVІ – поч. ХVІІ ст.).
З’ясування специфіки формування уявлень та знань про український народ, його культуру та побут у ренесансній традиції Західної Європи; вияснення образу української культури, побуту, світогляду епохи.

Тема 7. Україна та українці у західноєвропейській рецепції епохи Бароко (ХVІІ ст.). Огляд суспільно-політичної ситуації, культурної атмосфери у Західній та Східній Європі цього періоду. Міжнародний резонанс Визвольної війни українського народу. Загальна характеристика історико-літературних джерел, форми рецепції.
"Щоденник" Е.Ляссоти (кін. ХVІ ст.), "Достовірні записки про подорожі й пригоди капітана Джона Сміта у Європі, Африці та Америці..." Дж.Сміта (поч. ХVІІ ст.), "Опис України" Г.Левассера до Боплана (1650), "Історія війни козаків проти Польщі" П.Шевальє (1664).
З’ясування специфіки формування уявлень та знань про український народ, його культуру та побут у ренесансній традиції Західної Європи; вияснення образу української культури, побуту, світогляду епохи.

Тема 8. Україна у західноєвропейських джерелах доби Просвітництва (ХVІІІ ст.).
Огляд суспільно-політичної ситуації, культурної атмосфери у Західній та Східній Європі цього періоду. Риси просвітницької світоглядної ідеології та західноєвропейська україніка. Загальна характеристика історико-літературних джерел, форми рецепції.
Доповідна записка Ґабріеля фон Сплені (1775), "Magna Charta von Galizien oder Untersuchung der Beschwerden des Galizischen Adels polnischer Nation uber die Osterreichische Regierung" Е.Кортума (1792), "Briefe uber den itzigen Zustand Galiziens" Ф.Краттера (1798), опис подорожей "Bemerkungen auf einer Reise von der turkischen Grence uber die Bukowina durch Ost- und West-Galizien, Schlesien und Mahren bis nach Wien" Й.Рорера (1804). двотомне зведення відомостей про усі слов’янські народи, що належали Австрії "Versuch uber die slawischen Bewohner der Osterreichischen Monarchie" (1804). "Hacquet’s neuste physikalischpolitische Reisen in den Jahren 1788 bis 1795 durch die Dacischen und Sarmatischen oder Nordlichen Karpathen" (1790-1796), "Reise durch die neueroberten Provinzen Russlands, im Jahr 1797, mit Rucksicht auf Handel, Manufakturen, Fabriken, Geographie, Statistik, Politik, Okonomie, Naturgeschichte, Botanik u.s.w." Бальтазара Гакета, "Reisen durch Russland zur Untersuchung der drei Naturreiche" (1770-1784) С. Ґ.Ґмеліна, "Reisen durch Russland und im Kaukasischen Gebirge" (1787-1791) Й.А.Ґюльденштедта, "Reisen von Warschau nach der Ukraine im Jahre 1780 und 1781" (1804) та "Reise von Wolhynien nach Cherson in Russland im Jahre 1787" (1802) Й.Мйоллєра, "Geographischphysikalische und naturhistorische Beschreibung des russischen Reiches" (I-VI, 1797-1801) Й.Ґ.Ґеорґі, "Подорож із Варшави на Україну в 1780 і 1781 рр." Й.В.Меллера, , "Geschichte der Ukrainischen Kosaken" Карла Гаммерсдорфера (1789), "Geschichte von Halitsch und Wladimir bis 1772" (1792-1793), "Geschiche der Ukraine und der ukrainischen Сosaken, wie auch der Konigreiche Halitsch und Wladimir" (1796) Й.Х.Енгеля, "Ідеї до філософії історії людства" (1791 р.), "Щоденник подорожі 1769 року" Й.Ґ.Гердера, "Аннали Малоросії, або історія запорозьких і українських козаків" Жана Бенуа (Йоганна Бенедікта) Шерера (1788).
З’ясування специфіки формування уявлень та знань про український народ, його культуру та побут у ренесансній традиції Західної Європи; вияснення образу української культури, побуту, світогляду епохи.

На початок  

____________________________________________________________________________________________________________________

СПЕЦКУРС: СПЕЦИФІКА ХУДОЖНЬОГО ЗОБРАЖЕННЯ У ФОЛЬКЛОРІ

Лектор – доцент Михайло Чорнопиский

Зміст курсу:

Специфіка фольклорної поетики. І.Франко про "народну белетристику", особливості художнього мислення народу, "тонко розвинений артистичний інстинкт". Традиційність фольклорної поетики. Стиль у фольклорі і художній літературі. Дослідження фольклорної поетики.

Форми художніх творів народної словесності (віршова, прозова, сценічно-діалогічна), їх експресивність, ступінь консервативності, мнемотехнічна функція, синкретизм.

Традиція і творча індивідуальність у фольклорі. Особливості творчого процесу у фольклорі. Взаємодія індивідуального і колективного первенів. Варіативність: варіанти, версії, редакції. Контамінація, її форми. Імпровізація.

Жанрові форми і стиль у фольклорі. Генетичний зв’язок жанрів і жанрових різновидів. Дифузні явища у жанровій структурі фольклору. Диференціація на родовому рівні. Взаємозв’язок епічного, ліричного і драматичного у жанрах фольклору.

Фольклорний вірш та його модифікації. Пісенний вірш. Коломийковий вірш. Речитативний вірш. Розмовний вірш. Колядковий вірш. Шумковий та козачковий вірш.

Пісенна строфіка і ритміка. Дворядкова строфа. Ізометричність і гетерометричність віршових структур. Наголос: граматичний, логічний, метричний. Особливості пісенної рими. Рими чоловічі, жіночі, асонансні, риторичні. Епанафора, конкатенція. Астрофічні твори. Членування і єдність структури астрофічних творів.

Поетична символіка народної лірики. Символ як універсальна естетична категорія. Національна специфіка української фольклорної символіки. Поетична символіка як елемент пісенної стилістики.

Епітет і порівняння у фольклорній поетиці. Епітет і предметне означення. Традиційні епітети. Структура епітета. Естетичні функції епітета: пестливий, величальний, гумористичний, сатиричний, саркастичний. Структура порівняння. Типи порівнянь, їх естетичні функції. Традиційність фольклорних порівнянь.

Метафора у творах народної словесності. Генеза метафоричного художнього зображення у народній словесності. Типи метафори. Використання метафори у фольклорних і літературних творах.

Персоніфікація у фольклорних творах. Генеза оживотвореного художнього мислення у народній словесності. Первісна міфотворчість, анімізм, антропоморфізм. Естетична 6експресивність персоніфікованих образів.

Алегорія у фольклорних творах. Алегорія і персоніфікація: спільне і відмінне. Двоплановість зображення – суттєва ознака алегоричного образу. Питання про алегорію у фольклорному казковому епосі.

Метонімія у фольклорній поетиці. Типи метонімії у фольклорних і літературних творах. Різновиди метонімії: перифраза, евфемізм. Етичні засади фольклорного евфемізму.

Синекдоха у фольклорній поетиці. Гіпербола, літота, алюзія як різновиди синекдохи. Роль різновидів синекдохи у різних жанрах фольклорних творів.

Поетичний синтаксис фольклору. Безпосередність і розкутість від книжних стереотипів фольклорної стилістики. Типи фігур поетичного синтаксису, їх експресивність у різних жанрах фольклору.

Естетична функція фігур поетичного синтаксису. Художній паралелізм у фльклорній ліриці. Патетичні фігури. Фонетичні фігури. Емфатичні фігури.

Особливості морфології оповіді в казці та анекдоті. Різний характер розв’язки в казці та анекдоті, її залежність від відмінності естетичного наставлення.

Поетика фольклорних паремійних форм. Закон економії слова. Метричні особливості паремій. Синтез фольклорної поетики в образності паремій.

Синкретизм і художня експресивність поетики фольклорного сценічно-діалогічного зображення. Взаємозв’язок з різними жанрами фольклору сценічно-діалогічного зображення. Виконавська майстерність у народній сценографії.

На початок  

____________________________________________________________________________________________________________________

СПЕЦКУРС: ТРАНСКРИПЦІЯ НАРОДНОМУЗИЧНИХ ТВОРІВ

Лектор – асистент Ірина Федун

Зміст курсу:

Поняття музичної нотації. Історія транскрибування. Типологія народному зичних транскрипцій. Стратегія і тактика транскрипційної роботи. Поняття морфологічних транскрипцій. Особливості запису текстів українських народних пісень. Диференціальний принцип тактування. Нотування ритміки. Запис звуковисотності. Транскрипція інструментальної музики. Запис багатоголосся та інструментальної партитури. Загальні поняття про фіксацію народних танців. Фонологічні транскрипції.

На початок  

____________________________________________________________________________________________________________________

СПЕЦКУРС: ФОЛЬКЛОРИСТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА
                         в контексті розвитку української фольклористики кінця XIX – початку ХХ ст.

Лектор – доцент Михайло Чорнопиский

Зміст курсу:

Суспільно-політичні і культурно-історичні умови розвитку українознавства на переході XIX–XX ст. Діяльність українознавчих центрів в Україні (Київ, Львів).

Життєвий і творчий шлях В.Гнатюка. Умови формування професійного фольклориста й етнографа, його зв’язки з європейськими народознавчими центрами й ученими.

Народні пісні в збірниках, виданнях і дослідженнях В.Гнатюка. Зібрання матеріалів з експедицій до "Угорської Руси". Коломийковий корпус В.Гнатюка. Двотомник колядок і щедрівок ученого. Веснянки і гаївки в зібранні і виданні В.Гнатюка. Історичний та соціально-побутовий ліроепос у зібраннях фольклориста. Гнатюкові рецензії на видання народних пісень.

Гнатюкові записи, публікації і дослідження народних звичаїв та вірувань. Родинна обрядовість у полі зору вченого. Географія Гнатюкових досліджень народної обрядовості.

В.Гнатюк – збирач, публікатор і дослідник народної міфології. Корпус народної демонології у зібранні вченого. Розвідка В.Гнатюка про передхристиянський світогляд наших предків. Нарис української міфології В.Гнатюка.

Казковий епос у виданнях та розвідках В.Гнатюка. Гнатюк про жанрову типологію фольклорної прози. Народні байки в Гнатюковій класифікації. Корпус звіриного епосу у виданні вченого. Видання та розвідки про казки і новелі.

В.Гнатюк – збирач, видавець і дослідник народних анекдотів. Спроби класифікації анекдотів. Франкова співпраця з Гнатюком над порівняльним аспектом вивчення жанру. Дослідження майстерності оповідачів анекдотів, нариси вченого про них.

Гнатюкові збірники і розвідки про народні перекази і леґенди. Польові дослідження вченого. Квестіонар для збирання переказів. Гнатюкова співпраця з І.Франком у вивченні переказів і леґенд.

Паремійні жанри у Гнатюкових виданнях та дослідженнях. Спомагання І.Франкові у зібранні та виданні паремій, рецензування Франкового корпусу паремій.

Народні оповідання у фольклористичній спадщині В.Гнатюка. Новаторство вченого у вивченні народних оповідань. Оповідання про опришків, тютюнарів. Історичні та топонімічні оповідання.

Сороміцький фольклор у дослідженнях і виданнях В.Гнатюка. Позиція вченого щодо вивчення криптадій. Двотомний корпус сороміцького фольклору у ляйпцізькому виданні – історичний прорив у цій проблематиці. Співпраця з І.Франком у вивченні криптадій.

Гнатюкова методологія збирання, типології і видання фольклору. Аналіз програм, квестіонарів ученого. Спеціальний методичний довідник для записувачів фольклору. Увага до фонографічних записів.

Текстологічні засади Гнатюка-фольклориста. Його аналіз видань попередників, позиція щодо редагування, конструювання та інших маніпуляцій записувачів і видавців.

Регіональні фольклористично-етнографічні дослідження В.Гнатюка. Закарпаття, Гуцульщина, Бойківщина у працях ученого. Автентичність – одна з важливих вимог фольклориста до якісного аналізу матеріалу.

Розвідки і публікації В.Гнатюка про фольклор інших народів. Фольклор і етнографія слов’янських народів в освітленні В.Гнатюка. Наукові контакти ученого з європейськими народознавчими центрами.

Фольклористично-етнографічні дослідження В.Гнатюка в контексті його літературознавчих і мовознавчих зацікавлень. Проблеми діалектології, лексикології і правопису у працях ученого. Підсумки спецкурсу.

На початок  

____________________________________________________________________________________________________________________

СПЕЦКУРС: ФОЛЬКЛОРИСТИЧНА КОНЦЕПЦІЯ ІВАНА ФРАНКА

Лектор – доцент Ганна Сокіл

Зміст курсу:

Іван Франко – збирач і видавець народної творчості. Вплив усної словесності на ранню поезію І. Франка. Інтенсивна праця в Науковому товаристві ім. Шевченка. Франко – редактор "Етнографічного збірника". Унікальність Франкового видання "Галицько-руські народні приповідки". Застосування порівняльно-історичного методу в укладанні збірника. Принципи класифікації прозової усної словесності (Передмова до "Галицьких народних казок ", "Bel parlar gentil").

Франко – дослідник народних дум. Концептуальні питання статті "Розбір думи про бурю на Чорному морі". "Студії над українськими народними піснями" – фундаментальне дослідження про історичну пісню. Дослідження про народний театр і народну драму. Колядки і щедрівки в інтерпретації І.Франка. Учений про художню специфіку коломийок. Питання виникнення народних пісень у Франковому баченні. Фольклористичні дослідження про народну суспільно-побутову та ліричну поезію. Розвідки І. Франка з апокрифічної літератури. Трактування народних загадок. І. Франко про характер народних метафоричних образів. Міркування І.Франка про народні звичаї, повір’я, прикмети. Історіографічні огляди вченого з ділянки української науки про народну творчість.

Численні рецензії, відгуки І.Франка на праці багатьох українських і зарубіжних діячів науки про народну словесність – значний вклад в історію української та світової фольклористики.

На початок  

____________________________________________________________________________________________________________________

СПЕЦКУРС: ФОЛЬКЛОРИСТИЧНО-ЕТНОГРАФІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ВІКТОРА ПЕТРОВА

Лектор – асистент Богдана Олейко

Зміст курсу:

Основні віхи життя і творчої та наукової діяльності В.Петрова – В.Домонтовича – В.Бера.
Постать Віктора Петрова на тлі народознавчої думки першої половини ХХ ст. Співробітництво в "Етнографічному віснику".
В.Петров – натхненник й організатор активізації роботи збирачів фольклорного та етнографічного матеріалу ("Програма до збирання пісенного матеріалу", "Програма до збирання оповідань, казок і пісень").
Проблема трансформації первісних уявлень, вірувань в уснопоетичних текстах (на матеріалі ранніх фольклористичних студій "Нові українські варіанти легенди про походження лихих жінок", "Міфологема сонця в українських народних віруваннях", "Українські варіанти легенди про неплідну матір та ненароджені діти".
Творче опрацювання В.Петровим фольклористичної спадщини О.Потебні.
Етнографічні студії М.Сумцова в оцінці Віктора Петрова.
Науково-критичний огляд фольклористичного доробку Володимира Гнатюка.
Віктор Петров – визначний кулішезнавець. Фундаментальна праця "Куліш у 50-ті роки. Життя. Творчість. Ідеологія.
Архаїчний фольклор – об’єкт фундаментального наукового дослідження В.Петрова "Український фольклор: заговори, голосіння, обрядовий фольклор народно-календарного циклу".
Замовляння. Історія дослідження. Зв’язок уявлення образу й практичної мети в замовляннях. Зміст і структура.
Голосіння як складовий елемент похоронного й календарно-сезонового поминального обряду. Світоглядна основа жанру. Основні образи.
Весілля як родовий акт і весільні пісні. Тема переходу у весільній обрядовості.
Календарно-обрядова поезія у трактуванні В.Петрова. Характерні особливості народного погляду на природу: аієрархізм, гентильне та локально-просторове сприйняття світу.
Народні зимові обряди як втілення родових і просторових уявлень.
Літні обряди (русалії, купальське свято, жниварський цикл) як природні процеси переходу і відходу.
Народні балади як жанр ліро-епічної поезії. Спроба з’ясування генези жанру і тематична класифікація.
Казка. Зв’язок жанру із народним світоглядним і обрядовим фольклором. Основна сюжетна схема казок.
Проблема об’єктивної оцінки фольклористичної спадщини Віктора Петрова.

На початок  

© 2005 Розробка та підтримка сайту Юлія ГУЛЬОВАТА juli_g@bk.ru