КУРС: УКРАЇНСЬКА УСНА НАРОДНОПОЕТИЧНА ТВОРЧІСТЬ
Лектор: доц. Василь Івашків
Зміст курсу:
У цьому курсі студентам пропонується систематизований виклад практично усіх видів і жанрів українського фольклору в синхронному та діахронному аспектах. Разом з тим поза увагою програми не полишаються проблеми міфу і міфології, обряду, теоретичні питання історизму і поетики, текстології і жанрових особливостей. У курсі лекцій із українського фольклору використовуються як підручники та посібники, так і спеціальні дослідження окремих жанрів українських та зарубіжних учених. До кожної теми студентам пропонується список найосновнішої навчально-наукової літератури, вивчення якої допомагає поглибити їхнє розуміння тієї чи іншої теми. Особлива увага звертається на праці І.Франка, М.Грушевського, М.Драгоманова, Ф.Колесси, М.Костомарова, П.Куліша, Ф.Вовка та інших учених.
Тема 1. Специфіка українського фольклору і особливості його вивчення
Тема передбачає виклад основних засад курсу "Українська усна народнопоетична творчість", аналіз підручників і посібників, а також з’ясування проблеми непростих взаємозв’язків фольклору та літератури. Акцентується на тому, що фольклор – за М.Грушевським – це творчість "народна", "колективна", "громадська", а література – "індивідуальна", "артистична", "штучна", "письменницька". Дається інтерпретація цих та інших рис фольклору та літератури. Звертається увага на концепційні засади основоположної статті І.Франка "Як виникають народні пісні?".
Тема 2. Міфологія
Ця тема передбачає розгляд кількох найосновніших аспектів доволі складної і дискусійної проблеми міфу. Звертається увага на те, що міф є витвором колективної загальнонародної фантазії, що узагальнено відображав дійсність у вигляді конкретно-чуттєвих персоніфікацій та олюднених істот, які мислилися цілком реально. Звідси, міф не є жанром усної словесності, а способом пізнання світу.
Аналізується діахронний і синхронний аспекти міфу. Принципи гіпостазування. Тотожність змісту і форми міфологічного мислення.
Проблеми міфологічного, героїчного та історичного часу.
Основні концепції у підході до вивчення архетипу.
Аналіз основних концепцій у вивченні міфу: лінгвістичної, антропологічної, функціональної, соціологічної, структуралістської, символістської тощо. Основні "жанри" міфу: етіологічні, космогонічні, антропологічні, астральні, календарні, дуалістичні, тотемічні, есхатологічні та інші міфи.
Проблема специфіки міфу, зокрема міфу і літератури.
Тема 3. Українська міфологія
Незважаючи на те, що релігійно-язичницька цілісність наших міфологічних текстів була знищена в період християнізації, слов’янська міфологія, безсумнівно, існувала. Відомості про нашу міфологію знаходимо у літописах, хроніках та анналах, а також творах візантійських письменників. Найголовніше джерело нашої міфології – український фольклор, зокрема календарно-обрядові пісні та легенди.
При характеристиці української міфології традиційно використовується термін "язичництво", яким пояснюється все дохристиянське чи нехристиянське, язичництво ототожнюється із первісною релігією, а відтак із міфологією.
Детально розглядаються етапи розвитку язичництва, окреслюється пантеон давньоукраїнських божеств. Звертається увага на концепцію світу, представлену у нашій міфології. Йдеться про демонологію (віру в численних духів і демонів), а також двовір’я.
Тема 4. Календарно-обрядова поезія
Календарно-обрядова поезія – це група словесно-художніх жанрів, пов’язаних із народним календарем, що базувався на змінах пір року і розподілі сільськогосподарських робіт.
Акцентується на чотирьох найосновніших функціях календарної обрядовості та календарно-обрядової поезії: релігійно-догматичній, землеробській, сімейній та поховальній.
Класифікація календарно-обрядової поезії: ритуальні пісні-команди, заклинальні пісні, величальні пісні.
Характеристика основних календарних обрядів та жанрів календарно-обрядової поезії: веснянок (гаївок), русальних, петрівчаних (петрівок), купальських та жнивних пісень. Звертається увага й на доволі рідкісні жанри косарські та гребовицькі пісні.
Окремо спеціально розглядаються колядки і щедрівки, які є дуже своєрідними жанрово-обрядовими утвореннями українського фольклору.
Тема 5. Позакалендарна обрядова поезія
У контексті даної теми детально аналізується весільний та похоронний обряди і пов’язані з ними весільні пісні та похоронні голосіння.
Весілля інтерпретується як добре скомпонована і осмислена драматична гра, "де реальне органічно переплітається з традиційно-умовним" (М. Грицай).
Детально висвітлюється символіка весільних пісень та окремих аспектів обряду, аналізується поетика цих пісень.
Інша частина лекції присвячується висвітленню одного із найдавніших фольклорних жанрів – похоронним голосінням, які є обрядовими оплакуваннями покійників. Голосіння розглядаються в контексті уявлень наших предків по смерть, душу і загробне життя.
Звертається увага на особливості поетики голосінь, які, за Ф.Колессою, є "нерівномірними віршами без сталих цезур", об’єднуються в тиради чи періоди. Аналізується мова голосінь.
Тема 6. Історико-героїчний епос українського народу. Думи
Розглядаючи героїчний епос, звертається першочергова увага на проблемах художнього історизму та історичної і фольклорної правди. П’ять найосновніших рівнів історизму: неясна ідея історизму, містичний історизм, історичний підхід, історичний принцип та історичний метод.
Проблема літописної та власне фольклорної історії. Дві концепційні засади у підході до проблеми історизму фольклорних текстів.
Українські народні думи – поетично-героїчний літопис нашого народу. Специфіка жанру. Найдавніші записи дум. Основні видання дум. Кобзарі і кобзарство. До проблеми билини і думи.
Детальний аналіз трьох основних тематичних груп народних дум. Поетика дум.
Проблема фальсифікацій народнопоетичних текстів, зокрема дум.
Тема 7. Історичні пісні
Вивчення і видання історичних пісень. Проблема жанру. Питання жанрово-тематичної класифікації історичних пісень. Детальний розгляд творів цих тематичних груп.
Герої історичних пісень. Проблематика історичних пісень.
Тема 8. Балади
Актуальні проблеми жанру. Особливості художнього змісту балади. Проблема контрастності та поляризації у баладі. Епічне і драматичне у змісті балади. Дидактичність змісту балади. Класифікація баладних мотивів і сюжетів. Характеристика найосновніших типів баладних сюжетів (за О.Деєм). Використання баладних сюжетів і мотивів у літературі.
Тема 9. Ліричні пісні
Лірична пісня є найглибшим, найсконденсованішим і найточнішим виявом душі нації, її характеру та неповторності. Стадіально лірична пісня іде після історичної – чому? Нова соціальна ситуація в Україні принесла й нові пісенні мотиви, невідомі раніше.
Серед них сирітство, бурлацтво й заробітчанство, кріпацтво, солдатчина й страждання матерів. Проблема класифікації ліричних пісень – пісні родинно- і громадсько- побутові. Детальний аналіз родинно-побутової лірики, основними мотивами якої є кохання, жіноча доля (чи радше недоля) та материнство. Громадсько-побутова лірика і її цикли: козацькі, чумацькі, рекрутські, кріпацькі, заробітчанські та ін. пісні. Аналіз основних принципів композиції ліричної пісні. Розгляд символіки пісні, засобів поетичної стилістики тощо. Українська народна лірична пісня у світі.
Тема 10. Пісні літературного походження
Пісня літературного походження – це твори авторів, які народ сприйняв як свої власні. Мова йде про популярні поетичні твори 17 – 20 ст.. На прикладі цих творів ставиться проблема фольклоризації літературних творів. Аналіз різних підходів до вивчення жанру пісень літературного походження. Розгляд принаймні восьми основних розділів пісень літературного походження.
Тема 11. Коломийки
Визначення жанру коломийки. Основні завдання і дослідження жанру. Коломийкам властиві поєднання пісенного і мімічного, хореографічного начала. Конкретно-образне мислення коломийок. Поетика жанру.
Тема 12. Дитячий фольклор
Твори дитячого фольклору особливі, бо відбивають примітивний і водночас складний світ дитини і символізують неперервність, органічну єдність фольклорних традицій нації.
Твори ігрового та позаігрового плану. Аналіз календарної і позакалендарної поезії.
Колискові пісні та забавлянки – це перші твори, звернені до дитини, це психологічний ґрунт, на якому вона виростає.
Колискові пісні та замовляння.
Проблеми класифікації колискових пісень: а/ пісні про саму дитині, її сон, харчування, а також тварин та птахів, які безпосереднього "виявлять" про неї турботу; б)пісні, що відбивають думки й почуття матері, звернені до дитини, роздуми матері про власну долю. Такі пісні наближаються до ліричних пісень; в/ пісні з персонажами тваринного світу, які сюжетно пов’язані з образом дитини.
Проблеми поетики колискових пісень. Літературна колискова.
Тема 13. Фольклорна проза. Казки
Поділ усього масиву фольклорної прози на казкову і неказкову.
Казка як специфічний жанр фольклорної прози. Проблема жанрового визначення казки. Принципи класифікації казки.
Загальний аналіз концепцій виникнення і поширення казкових сюжетів.
Казка і міф, казка і бувальщина, казка і легенда, казка і анекдот, казка і народна новела, казка і народне оповідання тощо.
Загальний аналіз: а) чарівної казки; б) новелістичної казки; в) кумулятивної казки; г) казки про тварин.
Тема 14. Народні легенди і перекази
Проблеми жанрової дефініції легенди і переказу. Детальний аналіз сучасних наукових тлумачень жанрів легенди і переказу.
Специфіка змісту легенд – пояснення невідомого через невірогідне або виняткове, що визнавалося за реальне. Звідси основний зміст легенди – передача і закріплення в усній традиції та пам’яті поколінь певної, заснованої на надприродній причинності пояснювальної інформації про природні й суспільні явища, історичні події, вчинки визначних з народного погляду осіб. Звідси
тематична класифікація легенд: а) міфологічні; б) героїчні та в) апокрифічні легенди.
Переказ і його жанрові особливості: інформативність, тяжіння до історично-географічної конкретики та ін.
Легенда і міф, легенда і міфологічна оповідь.
Тема 15. Малі прозові жанри
У розрізі цієї теми розглядається пареміографічна скарбниця нашої нації: прислів’я, приказки, народні побажання, привітання, каламбури і таке інше. Особлива увага звертається передусім на прислів’я та приказки, у яких можна віднайти натяки на період матріархату, на фантастичні уявлення наших предків, залишки нашої міфології.
Проблематика жанру, класифікація паремій. Композиція, образність, ритміка, римування у пареміях.
Особливості жанру загадки. Традиційна загадка і жартівлива загадка, що базується на грі слів, а також арифметичні головоломки, шаради і таке інше.
До проблеми жанру анекдоту. Анекдот – сатирична казка – новела. "Непристойні" мотиви у анекдотах. В.Гнатюк про анекдот.
Тема 16. Народна драма
Народна драма: драматичні ігри (вони, як правило, є часткою певного обряду чи ритуалу) і власне драматичні вистави. Народна драма як синкретичне мистецтво слова, співу, танцю, театральності.
Народні драматичні ігри "Льон", "Мак", "Млин", "Подоляночка".
Загальна характеристика народного вертепу. Перші вертепні тексти, дослідження. Стаття І.Франка. Національна основа змісту вертепної драми.
"Вертепна містерія на різдвяні свята" "Іродова морока" П.Куліша.
Перспективи курсу "Українська усна народна словесність".
Лектор: доц. Олена Гінда
Зміст курсу:
Народна словесність – доволі складна дисципліна, оскільки має комплексний, синкретичний характер.
Синкретизм науки про фольклор – чи не найбільша складність, яку повинні усвідомити студенти-першокурсники і яка у першу чергу повинна враховуватися при аналізі творів. Це зумовлює наступне тематичне наповнення курсу:
1. Специфічні ознаки фольклору як виду духовної культури народу: колективність, імперсональність, синкретизм, варіативність, традиційність, усність побутування. Фольклор і художня література.
2. Фольклористика як наука про народну творчість. Фольклористика в контексті інших гуманітарних наук. Зв’язок фольклористики з історичними і народознавчими дисциплінами.
3. Система жанрів усної народної словесності. Теоретичні основи класифікації жанрів усної народної поетичної творчості, типи класифікацій.
4. Українська міфологія. Поняття про міф як витвір колективної фантазії слов’янського язичництва. Пантеон слов’янських богів. Образ світового дерева і концепція світу. Проблема диглосії і світогляд українців.
5. Замовлювально-заклинальна традиція українського народу. Жанр замовлянь та його специфіка. Акціональний і вербальний аспекти проблеми. Поетика замовлянь.
6. Календарно-обрядова творчість. Жанри зимового циклу в контексті відповідних обрядів: колядки, коляди, щедрівки. Українські фольклористи про жанри зимової обрядовості. Весняно-літні обряди і жанри: специфіка функціонування, система образів, поетика. Веснянки, обхідні та кущові пісні. Жанри осіннього циклу календарно-обрядової творчості. Жниварська обрядовість та її фольклор.
7. Родинно-обрядова поезія. Весільна обрядовість та її фольклор. Поняття про весільну драму. Етапи весільної обрядовості і відповідні фольклорні жанри. Фольклорні жанри родильної обрядовості. Сценарій родильної обрядовості. Поховальна обрядовість та її фольклор. Жанр голосінь та його специфіка. Обряди та фольклор, пов’язані з будівництвом дому (З. та М.Лановики).
8. Героїчний епос українського народу. Жанр билини: персонажна система та його поетика. Українські народні думи: класифікація, тематика, художня специфіка. Класифікація, тематика та образи історичних пісень. Своєрідність української історичної пісні.
9. Специфіка фольклорної балади: тематично-стильові особливості і поетика. Класифікація балад. Основні сюжети. Народна балада і художня література.
10. Жанрові та поетичні ознаки ліричної пісні. Принципи класифікації народних пісень. Родинно-побутові пісні. Суспільно-побутові пісні. Козацькі пісні. Чумацькі пісні. Рекрутські та солдатські пісні. Ремісницькі пісні. Кріпацькі пісні. Бурлацькі пісні. Наймитські та жебрацькі пісні. Робітничі пісні. Танкові пісні. Пісні літературного походження.
11. Жанр казки в українському фольклорі: специфіка, персонажна система, жанрові різновиди казки. М.Грушевський про українську казку. Принципи класифікації українських казок. Групи казок: культово-анімістичні, казки про тварин, чарівні казки, байки, кумулятивні казки, родинно-побутові казки тощо. Дослідження казкової прози.
12. Історична проза та її жанрові модифікації: перекази, легенди, бувальщини, народні оповідання. Принципи класифікації неказкової прози. Художні особливості неказкової прози.
13. Українська пареміологія: прислів’я, приказки, загадки. Виникнення і розвиток жанрових форм паремій. Формульність паремій. Поетика малих жанрів. Збирання та дослідження прислів’їв та приказок.
14. Жанри дитячого фольклору. Колискові пісні. Забавлянки. Заклички. Дитяча пареміологія.
15. Українське народне драматичне мистецтво. Вертепна драма, її синкретичний характер, історія виникнення, художні особливості.
Лектор: асист. Богдана Олейко
Зміст курсу:
Усна народна словесність. Вступ.
Загальні поняття фольклору і фольклористики. Зв’язок фольклору з етнографією, літературою, історією. Походження усної народної творчості. Основні ознаки фольклорних творів. Уснопоетичні роди, типи, жанри.
Міфологія як первісна світоглядна система. Передумови з’яви і еволюція міфологічного мислення. Поняття міфу і міфології. Основна категорія міфології (міфологічний час, модель світу, герої міфів). Основні види міфів.
Українська міфологія. З історії дослідження української міфології. Українська міфологія – спадкоємниця слов’янської, а глибше – праіндоєвропейської міфології. Національна самобутність української міфології. Космологічні уявлення української міфології наших предків. Відгомін язичництва у народній поезії. Вища і нижча міфологія українців.
Замовляння. Замовляння як синкретичний фольклорний жанр. Слово і дія у замовляннях. Поетика замовлянь. Міфологічна основа текстів. З історії дослідження замовлянь.
Календарно-обрядова поезія. Поняття обряду і обрядової поезії. Календарна обрядовість українців зимового і весняного циклів. Міфологічні витоки поетичних текстів. Християнізація основних мотивів і образів первісних колядок, щедрівок, веснянок.
Календарно-обрядова поезія. Літній цикл календарно-обрядової поезії. Русальні пісні. Купальська обрядовість українців. Синкретизм слова і ритуалу. Жниварський обряд і пов’язані з ним пісні. Основні групи і мотиви жниварських пісень.
Позакалендарна обрядова поезія. Українське весілля. Дохристиянські форми побрання і їх відгомін в сучасному весільному обряді. Основні етапи весільної драми. Атрибутика весільного дійства і її походження. Пісні, що супроводжують весільний обряд, основні мотиви і образи.
Голосіння. Еволюція поховального обряду відповідно до змін уявлення про смерть і покійників. Етнографічні записи поховального обряду ХІХ ст. Поетика голосінь, їх подібність до замовлянь і ліричних пісень. Обрядове оплакування покійників.
Український історико-героїчний епос. Билини як поетична спадщина українського народу. Грушевський про давню епічну традицію українців. Українські думи. Теорії походження дум. Жанрові особливості. Класифікація дум. Історичні пісні як жанр українського фольклору. Основні тематичні групи історичних пісень. Проблема історизму фольклорних текстів.
Українські народні балади. Виникнення жанру балади. Специфічні ознаки жанру. Тематична класифікація балад. Правда і вимисел у баладах. Дидактична спрямованість.
Українські ліричні пісні. Пісня – душа народу. Значення пісні для української людності. Виникнення і розвиток ліричних пісень. Соціально-побутові пісні. Основні мотиви і образи. Розмаїття пісень родинно-побутової тематики.
Пісні літературного походження. Генеза і еволюція пісень літературного походження. Тематичне розмаїття і класифікація пісень літературного походження. Проблема фольклоризації літературних творів.
Дитячий фольклор. Основні жанри дитячого фольклору. Правомірність класифікації. Язичницькі архаїзми дитячої обрядової поезії. Жанрово-змістова характеристика позаобрядового дитячого фольклору. Колискова пісня: жанр дитячого фольклору чи різновид ліричної пісні.
Народна проза. Українські легенди та перекази. Проблема жанрового розмежування. Основні тематичні цикли народних переказів. Класифікація легенд. Елементи фантастики у жанрі. Найдавніші світоуявлення і вірування у легендах та переказах. Історичні реалії і відомі особи у текстах легенд та переказів.
Українські народні казки. Українська казкова традиція. Казка і міф. Жанрова характеристика, найосновніші тематичні цикли. Галерея персонажів українських народних казок.
Малі прозові жанри. Українські народні загадки. Поетика і структура жанру. Тематичне багатство народних прислів’їв та приказок. Генеза жанрів. Сміхова традиція українців. Анекдот як один з найулюбленіших фольклорних жанрів.
Народна драма. Синкретизм первісного мистецтва. Елементи драми в прадавньому фольклорі. Драматична основа обрядової поезії (позакалендарної і календарної). Вертепна драма, її походження, формальне і змістове наповнення.
Лектор: асист. Лілія Підгорна
Зміст курсу:
До теоретичних тем належать: проблема дефініції фольклору, визначення його специфіки шляхом порівняння з писемною літературою і теорії походження усної словесності, окреслення категорій "фольклоризм" і "фольклористика", зокрема, визначення етапів і рівнів фольклоризму; зсування поняття "історизм фольклору" та ознайомлення з намаганням фольклористів розробити періодизацію українського фольклору, зокрема представниками культурно-історичної школи. Студенти знайомляться теж з іншими науковими школами у фольклористиці. Окрема тема – національна специфіка українського фольклору передбачає знайомство з народнопоетичною символікою. Обрядовий фольклор поділяємо на сімейно-побутовий (поезія родинного життя – весілля, хрестини, похорони і супровідний вербальний матеріал), відтак замовляння, його поетика. Цикли календарно-обрядової поезії вивчаються, починаючи із зимового (колядки і щедрівки), відтак переходимо до весняного (веснянки і їх жанрові види), і літнього (петрівочний і купальський, а також жнивний репертуар). У кожному циклі вирізняємо міфологічні образи й мотиви, особливу увагу звертаємо на поетику фольклорних текстів і подаємо відповідну інформацію про дослідження окремих регіонів.
На початок
Головна сторінка
