Микола КРИКУН

 

Населення домогосподарств у Житомирському повіті Київського воєводства 1791 року*

 

Склад населення домогосподарства в Україні у минулому досі не привертав уваги дослідників. А тим часом знання його необхідне для більш поглибленого розуміння соціально-економічних процесів, для вивчення головної виробничої сили – людини.

У листопаді 1789 р. Чотирьохрічний сейм прийняв постанову (конституцію) про створення у воєводствах, землях і повітах Речі Посполитої органів місцевої адміністрації – цивільно-військових комісій порядку з широкими повноваженнями. Згідно з цією постановою, в обов’язки кожної комісії входив і щорічний, починаючи з 1790 р., облік населення підвідомчої їй території. Відомості про населення мали надходити до комісії від парафіяльних священиків у вигляді окремих списків (реєстрів) усіх осіб відповідного віросповідання, котрі належать до парафії, із зазначенням їхнього соціального становища, статі, віку і домів, в яких вони живуть. Комісії порядку, підсумувавши дані парафіяльних списків, були зобов’язані відсилати зібраний матеріал у Варшаву, на розгляд центрального фінансово-економічного органу Речі Посполитої – скарбової комісії і найближчого сейму[1]. 

Комісії порядку, що діяли до 1792 р., провели велику роботу з обліку населення, але тільки з кінця XIX ст. на цей бік їхньої діяльності почали звертати увагу дослідники. Уперше, мабуть, на неї вказав відомий польський історик Т. Корзон, однак сам він не використовував демографічних матеріалів, що відклалися за час роботи комісії порядку, хоча у своїй багатотомній монографії, присвяченій внутріполітичній історії Речі Посполитої останньої третини XVIII ст., і відвів багато місця підрахункам населення[2]. Пізніше цими матеріалами зацікавився Ю. Клечинський[3]. Після нього понад півстоліття демографічна діяльність порядкових комісій перебувала у забутті. У післявоєнні роки певне зацікавлення до неї виявили деякі історики Польщі. Надзвичайно цінними вважають їхні матеріали про населення великий знавець економічної історії Польщі другої половини XVIII ст. В. Русінський[4] і відомий історик-демограф Т. Ладоґурський[5]. І все ж демографічні відомості

комісій порядку польськими дослідниками спеціально не вивчаються, вони використовуються лише зрідка у допоміжних цілях, як джерело для перевірки, порівняння. Однією з основних причин такого ставлення до цього джерела є крайня уривковість, фрагментарність тих матеріалів комісій порядку, що дійшли до нас. Відомо, що комісії вели свої книги, куди заносились і парафіяльні списки й інші документи, котрі складались у зв’язку з обліком населення. Книги ці трапляються дуже рідко, очевидно, тому, що їх навмисно знищували противники всіх прогресивних нововведень Чотирьохрічого сейму, об’єднані у Торговицьку конфедерацію. Відомо, що торговичани на контрольованій ними території припиняли діяльність порядкових комісій[6].

В одній з небагатьох книг порядкової комісії Житомирського повіту Київського воєводства, що зберігаються в ЦДІА України в Києві, авторові цієї статті вдалося виявити списки населення 28 парафій, складені наприкінці 1791 р. У сукупності це 472 сторінки, заповнені багатими демографічними відомостями[7].

Усі 28 парафій розташовувались у Житомирському повіті і були розкидані на значній його території. Населені пункти, що належали до цих парафій (6 містечок і 72 села), становили близько 11% від усіх населених пунктів Житомирського повіту за даними 1790 р.[8]

Авторами списків є уніатські священики, які скріпили їх своїми підписами[9]. Зміст списків стосується українського населення, котре на тих землях до включення їх у складі Правобережної України в Російську імперію 1793 р. офіційно відносили до уніатського віросповідання.

Усі списки складені за єдиною схемою, розробленою скарбовою комісією[10]: назва населеного пункту парафії, номер дому, його населення із зазначенням статі, віку, ступеня спорідненості стосовно господарів дому.

Привертає увагу помітна кількісна перевага чоловічого населення над жіночим: на одну особу жіночої статі в середньому припадало 1,07 особи чоловічої статі (табл. 1). Це цілком узгоджується з даними деяких інших джерел, наприклад, з даними п’ятої ревізії 1795 р. для тієї частини тодішньої Волинської губернії, котра до 1793 р. належала до Житомирського повіту: в Овруцькому уїзді співвідношення між чоловічим і жіночим населенням дорівнювало 1,07:1, а в Новоград-Волинському та Житомирському уїздах – 1,09:1[11].

Переважання чоловічої статі над жіночою – звичайне для XVIII ст. явище, що спостерігалося в Україні, Росії, Польщі та інших країнах. З цього приводу висловлюють різні думки: одні вважають, що кількісно жіноча стать справді поступалася чоловічій, інші ж, і їх, мабуть, більшість, наполягають на тому, що облік чоловічого населення вівся більш строго і, отже, джерела про багатьох осіб жіночої статі просто не згадують.

Подальший аналіз змісту парафіяльних списків у всіх наступних таблицях стосується тільки домів підданого населення, шляхти і парафіяльних священиків, позаяк невідомо, скільки осіб інших віросповідань мешкало у фільварках, шпиталі, корчмах і винокурнях.

У 78 населених пунктах у середньому на одну житлову споруду припадало 6,6 особи (табл. 2)[12]. Якщо виходити з того, що чоловіче населення звичайно відносилось до жіночого як 1:1, то на один дім у середньому припадатиме 6,8 особи. Ряд інших документів свідчать, що наприкінці XVIII ст. на території Житомирського повіту в одній житловій будівлі у середньому налічувалося щонайменше 6,5–7 осіб, тобто приблизно стільки ж, скільки відомо з парафіяльних списків. Так, за п’ятою ревізією1795 р. цей коефіцієнт в Овруцькому уїзді дорівнював 6,6, у Житомирському – 7, у Новоград-Волинському – 7,1[13].

Матеріал парафіяльних списків дозволив також торкнутися майже не дослідженого для Правобережної України XVIII ст. епохи феодалізму питання про те, з кого складалася сім’я і населення житлової будівлі загалом. Зміст табл. 3, присвяченої цій проблемі, дуже багатий (він може зацікавити й істориків-етнографів), однак ми обмежимося лише загальними коментарями до неї.

Першу частину табл. 3 складає населення, пов’язане між собою прямою спорідненістю (господарі – глави домів, їхні діти, внуки, правнуки, батьки господарів). До другої частини включені родичі по бічній лінії по відношенню до господарів (брати, сестри, племінники, дядьки, тітки, двоюрідні брати і сестри). У третій частині мова йде про родичів, не зв’язаних узами кровної спорідненості з населенням, що віднесене до перших двох груп (зяті, невістки, інші чоловіки та дружини тощо). Нарешті, в четверту частину таблиці ввійшло все інше населення, не рідне господарям та їхнім сім’ям (сусіди і комірники, які винаймали куток, слуги-челядь). Перші дві частини разом охоплюють 16271 особу обох статей кровних родичів, тобто 85,1% від облікованого населення 2903 домів, причому понад 15000 осіб – це родичі по прямій лінії (точну їх кількість підрахувати неможливо, з огляду на причину, зазначену у табл. 3). Третя частина охоплює 1423 особи, або 7,44% від усього населення, а четверта – 1427 осіб, або 7,46%. Загалом же споріднене по відношенню до глав домів населення становило 92,54%; з врахуванням тільки його на один дім у середньому припадало 6,1% особи обох статей.

Число синів і внуків господарів суттєво перевищує у парафіяльних списках число їхніх же дочок і внучок. Така велика різниця, напевно, була наслідком того, що священики не внесли у свої списки багатьох дочок і внучок. До речі, саме ця різниця і зумовила головним чином розрив між кількістю чоловічого та жіночого населення 28 парафій.

Потрібно підкреслити один факт: ті нечисленні описи (інвентарі) маєтків Правобережної України XVIII ст., які містять демографічний матеріал, враховують тільки глав домів-господарств і  їхніх дітей, та й то останніх, як правило, не всіх. У наших парафіяльних списках господарі обидвох статей та їхні діти разом становлять 70,2 % від загальної кількості населення.

Матеріал табл. 3 дає змогу визначити склад населення середньостатистичного дому в абсолютному і процентному відношенні. Табл. 4 ілюструє участь окремих категорій жителів у заселеності такого дому. На загальному фоні різко виділяється питома вага дітей господарів домів, тоді йдуть самі господарі, помітна роль й інших груп населення.

Особливо важливо зупинитися на жильцях-піднаймачах, які винаймали куток у господарів, і слугах-челяді (наймитах), що у сукупності складали досить значну частку у загальній масі населення: вони трапляються у 614 домах (табл. 5), що від 2903 означає 21,1%. Поняття “коморник” і “сусід” у функціональному їх сенсі по суті ідентичні, тотожні[14]. Сусіди та комірники зазвичай були економічно несамостійною групою населення. Своєї землі вони не мали. Їхні взаємини з главами домів ґрунтувалися на усних договірних умовах. За користування житлом вони відробляли у господарствах, де винаймали куток. За влучним висловом Д. Похилевича, “коморник (і сусід також. – М. К.) – […] не селянин (не в сенсі верстви населення, а у виробничому сенсі)”[15]. Звичайно це була біднота, але вона прагнула до утворення своїх власних господарств і тому у більшості своїй, як вважає Г. Попов, у сусідах та комірниках засиджувалася недовго, переважно на рік-два[16].

Структура сусідів і коморників значно простіша, ніж структура населення, спорідненого з  главами домів (табл. 3). За парафіяльними списками, 92,4% їх (853 з 923) жили сім’ями (табл. 5), решта були неодруженими або вдівцями. Цікавим є той факт, що загалом серед сусідів і комірників жіноча стать явно переважає над чоловічою (496 осіб супроти 427; табл. 3).

Зазначимо також, що деякі сусіди і коморники були родичами глав домів. У наших парафіяльних списках є таких три сім’ї сусідів, глави яких були братами господарів; у табл. 3 ці сім’ї віднесені до групи родичів (до другої та третьої частин).

Що ж стосується слуг-челяді, котрі працювали у господарствах міщан, селян, священиків, дрібнопомісної і чиншової шляхти, то свого часу їхнє життя у XVIII ст. у Подільському та Брацлавському воєводствах, що займали південну частину Правобережної України, досить детально вивчав О. Неселовський[17]. Відкидаючи його вульгарно-соціологічну концепцію (він безпідставно для того часу розглядав інститут наймитства з позицій розвитку капіталізму, ототожнюючи наймитів із сільським пролетаріатом), ми все-таки вважаємо, що ті висновки дослідника, котрі відповідають змістові використаних ним джерел, є правильними і можуть бути поширені на територію Житомирського повіту. Слуги-наймити були вихідцями із бідних селянських сімей, з утікачів, приймали їх на службу переважно на рік на певних умовах. У 28 парафіях Житомирського повіту в 1791 р. тільки 6,6% їх жили сім’ями, майже всі інші були неодружені (табл. 5). Чоловіків серед слуг було вдвічі більше, ніж жінок (339 осіб супроти 165; табл. 3). Очевидно, що потреба у чоловічій допоміжній праці відчувалась гостріше, ніж у жіночій. На думку О. Неселовського, праця наймичок використовувалася в основному у домашньому господарстві, тоді як праця наймитів – у дворовому господарстві (на польових роботах, у ремеслі тощо)[18]. Вік слуг і служанок дуже розмаїтий: від 6 років до глибокої старості, однак переважали особи до 20-25 років, а найчастіше – від 12 до 20 років.

Парафіяльні списки Житомирського повіту досить конкретно інформують про сімейну структуру житлових будівель (табл. 6-9). В абсолютній більшості домів проживали, з врахуванням і сусідів, і комірників, і слуг, малі, індивідуальні сім’ї, у котрі звичайно входили господарі та їхні неодружені діти, а також окремі несімейні особи. Ці доми концентрували до 50% усього населення. Трохи більше 40% домів мало по два і більше сімейних осередків. У цих домах було зосереджено понад 50% населення. У середньому на кожну малу сім’ю припадало 4,2 особи обох статей, у тому числі слуг, причому середнє число осіб на одну таку сім’ю зменшується у міру збільшення в домі цих сімей. Ділення загальної кількості малих сімей на кількість домів дає середню величину 1,55 малої сім’ї на один дім.

Реальне уявлення про сімейну структуру лише спорідненого по відношенню до глав домів населення отримуємо шляхом віднімання від чисел табл. 6 даних про сім’ї жильців-піднаймачів і слуг (табл. 7). Тільки з врахуванням цього населення близько 65 % усіх домів мали по одній індивідуальній сім’ї, в інших же домах мешкали великі сім’ї, що складалися переважно з двох-трьох сімейних осередків. У середньому на кожен такий малосімейний осередок припадало 4,2 особи обох статей, а на кожний дім – 1,46 малої “спорідненої” сім’ї.

Основні положення даної статті ілюструє ідеографічне зображення структури населення у житлових будівлях однієї з 28 парафій, подане у вигляді додатку[19]. Немає особливої потреби його аналізувати у світлі усього сказаного, та й говорить воно само за себе дуже добре. Вкажемо тільки на одну обставину. Всюди у ролі глави дому виступає одна людина, хоча парафіяльні списки не завжди впевнено стверджують це. Треба сказати, що на 1791 р. у Житомирському повіті представлений у наших парафіяльних списках тип домів є домінуючим, доми ж із двома главами-співвласниками трапляються вкрай рідко. Так, скажімо, за подимним переписом 1790 р. у всьому цьому повіті з 17392 домів з польовими наділами (у 717 населених пунктах) тільки 83 (тобто 0,5%[20]) мали по два господарі-співвласники. Більшої кількості глав в одному домі джерелами не зафіксовано.

Викладений матеріал переконує у великій цінності парафіяльних списків населення 1791 р. як демографічного джерела, хоча повністю їхній зміст і ступінь його достовірності можуть бути розкриті лише у зіставленні з іншими джерелами. Списки дають змогу досить докладно дослідити структуру населення дому і сім’ї. Демографічна ситуація, відображена ними, зумовлювалася насамперед пануючими на кінець XVIII ст. соціально-економічними відносинами. Застійний характер уже відживаючого феодального способу виробництва зумовив збереження і складної структури населення значної частини житлових споруд, і наявності у них великих сімей.

 

 

Таблиця 1

Населення 78 поселень Житомирського повіту

за парафіяльними списками 1791 р.

 

Домогосподарства

Чоловіча

стать

Жіноча

стать

У 2768 домах міщан і селян

9466

8873

У 90 домах дрібнопомісної

та чиншової шляхти

 

241

 

230

У 28 домах священиків і 17 домах

парафіяльних шкіл

 

175

 

136

У 36 панських дворах (фільварках) –

слуги (челядь), деякі з них з родинами

 

119

 

91

У коростишівському костьольному шпиталі

12

6

У корчмах і винокурнях працюють у наймах, деякі з них з родинами

 

19

 

12

Працюють у наймах у пилипонів

(старообрядців) в селі Пилипах

 

6

 

1

                                                 Разом

        10038                  9349

   19387

 

Таблиця 2

Розподіл населення 28 парафій за домами у 1791 р.

 

 

Парафії

Разом

Кіль-кість осіб на один дім

 

 

Доми

1

3

1

–

–

1

–

–

1

–

–

–

–

–

–

–

–

–

–

1

–

–

–

–

–

–

–

–

–

7

7

2

7

4

6

–

–

3

–

1

1

1

4

3

2

5

–

2

4

5

5

2

1

9

1

1

1

–

2

1

71

142

3

14

6

1

–

2

8

10

5

7

1

9

7

3

3

4

7

7

28

18

2

10

10

3

1

6

5

4

5

176

528

4

36

22

21

–

9

15

9

13

6

6

15

23

12

17

9

7

16

25

35

6

16

24

4

7

9

9

6

15

392

1568

5

30

21

7

1

12

18

17

13

11

4

25

38

14

15

14

13

19

42

43

6

21

24

5

11

14

15

12

16

481

2405

6

32

23

8

1

5

16

11

17

12

10

30

30

26

19

15

15

21

28

41

14

20

18

8

8

16

2

14

17

477

2862

7

27

14

10

1

11

14

15

11

12

8

6

17

23

18

14

15

17

31

28

24

19

19

11

3

22

14

10

11

425

2975

8

19

10

3

2

5

10

5

8

15

6

10

18

13

6

11

5

15

20

24

11

8

14

5

10

12

11

6

11

293

2344

9

3

6

–

5

4

7

6

3

9

5

8

6

11

8

8

2

12

10

18

11

7

6

–

4

13

10

5

3

190

1710

10

8

2

1

2

5

8

1

–

6

2

3

5

8

3

4

–

6

9

7

9

4

2

4

12

10

6

6

3

136

1360

11

6

1

–

1

2

2

1

1

4

3

3

–

5

–

3

2

7

11

6

5

2

3

1

3

7

2

2

2

85

935

12

2

1

1

1

1

–

2

3

2

–

2

2

5

1

4

–

6

1

4

5

2

7

1

2

5

–

1

4

65

780

13

–

–

–

–

1

1

1

1

5

3

1

–

3

–

2

–

6

2

2

4

–

–

2

3

–

3

1

1

42

546

14

1

–

1

1

–

–

1

–

1

–

–

–

1

1

1

–

2

3

1

1

–

–

2

2

1

3

1

2

26

364

15

–

–

–

–

–

–

–

1

–

–

1

–

3

–

–

–

2

1

2

2

–

3

–

1

–

–

1

1

18

270

16

–

–

–

–

–

–

2

–

–

–

–

–

–

–

1

–

–

3

2

–

–

–

–

–

–

–

–

–

8

128

17

–

–

–

–

–

–

1

–

–

–

–

–

–

–

–

–

–

1

–

–

–

–

–

–

–

1

–

–

3

51

18

–

–

–

–

–

–

–

–

–

–

–

–

–

–

1

–

2

–

–

–

–

1

–

1

1

–

–

–

6

108

19

–

1

–

–

–

–

–

–

–

–

–

–

–

–

–

–

1

–

–

–

–

–

–

–

–

–

–

–

2

38

Разом:

домів

188

112

59

15

58

102

82

78

91

49

117

149

129

96

91

68

143

210

237

102

110

140

47

69

117

81

71

92

2903

19121

населення

в домах

1097

652

312

136

383

632

537

480

666

350

709

880

944

578

661

393

1061

1380

1502

804

667

871

334

550

858

594

483

607

19121

 

Пересічно

осіб на один дім

 

5,8

 

5,8

 

5,3

 

9,1

 

6,6

 

6,2

 

6,5

 

6,2

 

7,3

 

7,1

 

6,3

 

5,9

 

7,3

 

6,0

 

7,3

 

5,8

 

7,4

 

6,6

 

6,3

 

7,9

 

6,0

 

6,2

 

7,0

 

8,0

 

7,3

 

7,3

 

6,8

 

6,6

 

6,6

 

 

 

Таблиця 3

Населення 2903 домів міщан, селян, дрібнопомісної і

чиншової шляхти та парафіяльних священиків стосовно

глав домів у 1791 р.

 

Категорії населення

Чоловіча

стать

Жіноча стать

I.

Хазяї:

жонаті

2484

 

 

 

вдівці

166

 

 

 

нежонаті

22

 

 

Хазяйки:

заміжні

 

2484

 

 

вдови

 

227

 

 

незаміжні

 

2

 

 

покинуті чоловіками

 

2

 

Сини:

нежонаті

3760

 

 

 

жонаті

877

 

 

 

вдівці

9

 

 

Дочки:

незаміжні

 

3174

 

 

заміжні

 

177

 

 

вдови

 

6

 

 

покинуті чоловіками

 

2

 

Внуки:

нежонаті

711

 

 

 

жонаті

6

 

 

Внучки:

незаміжні

 

655

 

 

заміжні

 

5

 

Правнуки:

нежонаті

5

 

 

Правнучки:

незаміжні

 

4

 

Батьки і вітчими:

жонаті

10

 

 

 

вдівці

27

 

 

Матері і мачухи:

заміжні

 

10

 

 

вдови

 

185

 

Баби:

вдови

 

2

II.

Брати:

нежонаті

194

 

 

 

жонаті

247

 

 

 

вдівці

13

 

 

Сестри:

незаміжні

 

99

 

 

заміжні

 

13

 

 

вдови

 

19

 

Племінники:

нежонаті

185

 

 

 

жонаті

7

 

 

Племінниці:

незаміжні

 

194

 

 

заміжня

 

1

 

Внучатий племінник:

нежонатий

1

 

 

Дядьки:

жонатий

1

 

 

 

вдівці

2

 

 

Тітки:

вдови

 

3

 

Двоюрідні брати:

нежонаті

2

 

 

Двоюрідні сестри:

незаміжні

 

3

 

Інші кровні родичі (krewni):

нежонаті

3

 

 

 

жонатий

1

 

 

 

незаміжні

 

3

 

 

заміжня

 

1

 

Кровні родичі з неточним, переважно сумнівним зазначенням спорідненості:

 

 

 

156

 

 

111

III.

Зяті:

 

 

 

 

       чоловіки дочок:

жонаті

177

 

 

 

вдівці

3

 

 

       чоловіки сестер:

жонаті

13

 

 

 

вдівці

2

 

 

       чоловіки внучок:

 

5

 

 

Чоловік племінниці:

 

1

 

 

Невістки:

 

 

 

 

       дружини синів:

заміжні

 

877

 

 

вдови

 

7

 

       дружини братів:

заміжні

 

247

 

 

вдова

 

1

 

Дружини внуків:

заміжні

 

6

 

Дружини племінників:

заміжні

 

7

 

Дружина дядька:

заміжня

 

1

 

Брат зятя (чоловік дочки):

нежонатий

1

 

 

Сестри зятів (чоловіків дочок):

незаміжні

 

2

 

Сестри невісток:

 

 

 

 

       дружина сина:

незаміжня

 

1

 

       дружина брата:

незаміжня

 

1

 

Мати зятя (чоловіка дочки):

вдова

 

1

 

Вихованці (wychowancy):

 

 

 

 

 

нежонаті

19

 

 

 

жонаті

2

 

 

Вихованки:

незаміжні

 

10

 

 

вдова

 

1

 

Дружини вихованців:

заміжні

 

2

 

Син вихованців:

нежонатий

1

 

 

Інші родичі (з неточним, переважно сумнівним зазначенням спорідненості):

 

 

3

 

32

IV.

Сусіди:

нежонаті

18

 

 

 

жонаті

102

 

 

 

вдівці

8

 

 

Сусідки:

незаміжні

 

10

 

 

заміжні

 

102

 

 

вдови

 

45

 

 

покинуті чоловіками

 

5

 

Сини сусідів:

нежонаті

98

 

 

 

жонатий

1

 

 

Дочки сусідів:

незаміжні

 

105

 

Невістка сусідів

(дружина сина):

 

заміжня

 

 

1

 

Внук сусідів:

нежонатий

1

 

 

Внучки сусідів:

незаміжні

 

2

 

Брати сусідів:

нежонаті

3

 

 

Сестри сусідів:

незаміжні

 

3

 

Матері сусідів:

вдови

 

3

 

Коморники:

нежонаті

10

 

 

 

жонаті

84

 

 

 

вдівці

6

 

 

Коморниці:

незаміжні

 

7

 

 

заміжні

 

84

 

 

вдови

 

33

 

Сини коморників:

нежонаті

92

 

 

Дочки коморників:

незаміжні

 

83

 

 

заміжні

 

3

 

Внучка коморників:

незаміжня

 

1

 

Сестри коморників:

незаміжні

 

3

 

Батько коморника:

вдівець

1

 

 

Матері коморників:

вдови

 

6

 

Зяті коморників

(чоловіки дочок):

 

жонаті

 

3

 

 

Слуги (наймити):

нежонаті

322

 

 

 

жонаті

8

 

 

 

вдівці

2

 

 

Служниці (наймички):

 

 

 

 

 

незаміжні

 

149

 

 

вдови

 

5

 

Дружини слуг:

заміжні

 

8

 

Сини слуг:

нежонаті

7

 

 

Дочки слуг:

нежонаті

 

3

                                                 Всього

9882

9239

Таблиця 4

 

Населення середньостатистичного дому стосовно глав домів

(загальне число домів – 2903)

 

 

 

Категорії населення

 

Кількість населення

Середня кількість осіб
на один дім

 

 

Відсоток до загальної

 

чоловіча

стать

жіноча

стать

разом

чоловіча

стать

жіноча

стать

разом

кількості осіб

на один дім

Кровні родичі

 

 

 

 

 

 

 

    по прямій лінії

 

 

 

 

 

 

 

хазяї

2672

2715

5387

0,92

0,94

1,86

28,23

діти

4646

3359

8005

1,60

1,16

2,76

41,88

інші

759

861

1620

0,26

0,30

0,56

8,50

по боковій лінії

656

336

992

0,22

0,12

0,34

5,16

інші (з сумнівним зазначанням спорідненості)

 

156

 

111

 

267

 

0,05

 

0,04

 

0,09

 

1,36

Некровні родичі

227

1196

1423

0,07

0,42

0,49

7,43

Жильці-піднаймачі

427

496

923

0,15

0,17

0,32

4,86

Слуги

339

165

504

0,12

0,05

0,17

2,58

Разом

9882

9239

19121

3,39

3,20

6,59

100,00

 

Таблиця 5

Сусіди, коморники і слуги в домах підданого населення,

дрібнопомісної та чиншової шляхти і парафіяльних священиків у 1791 р.

 

Кіль-

У домах поряд з хазяями та їхніми сіи’ями зазначені

кість

тільки сусіди і коморники

тільки слуги

сусіди, коморники і слуги

разом

осіб

на

доми

сім’ї

осіб обох

статей

доми

сім’ї

осіб обох

статей

доми

сусіди і коморники

слуги

домів

сімей

осіб обох

статей

один

дім

 

 

в

сім’ях

без

сімей

 

 

в

сім’ях

без

сімей

 

сім’ї

осіб обох статей

сім’ї

осіб обох

статей

 

 

в

сім’ях

без

сімей

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

в

сім’ях

без

сімей

 

в

сім’ях

без

сімей

 

 

 

 

3

6

–

–

6

12

–

–

12

–

–

–

–

–

–

–

18

–

–

18

4

12

9

23

3

32

–

–

36

3

–

–

3

–

–

3

47

9

23

45

5

22

16

38

6

42

–

–

46

5

2

4

3

–

–

5

69

18

42

60

6

36

29

80

8

43

1

2

49

5

4

9

1

–

–

5

84

34

91

63

7

36

30

87

8

53

2

4

62

9

5

15

4

–

–

11

98

37

106

85

8

39

35

104

6

33

1

2

42

2

2

5

–

–

–

2

74

38

111

50

9

34

32

111

4

24

1

2

29

2

–

–

2

–

–

2

60

33

113

37

10

21

19

72

3

22

1

2

30

8

7

21

2

–

–

9

51

27

95

44

11

19

20

86

1

16

–

–

22

5

4

14

1

–

–

10

40

24

100

34

12

8

6

24

2

11

1

2

15

6

4

16

4

1

3

11

25

12

45

32

13

8

9

50

–

5

1

2

8

2

1

5

1

–

–

8

15

11

57

17

14

7

6

22

1

7

–

–

20

5

9

33

–

2

4

4

19

17

59

25

15

–

–

–

–

2

–

–

9

3

3

16

1

1

2

5

5

4

18

15

16

1

1

5

–

1

–

–

1

–

–

–

–

–

–

–

2

1

5

1

17

–

–

–

–

1

–

–

4

–

–

–

–

–

–

–

1

–

–

4

18

–

–

–

–

3

–

–

6

2

3

8

–

2

8

1

5

5

16

7

19

–

–

–

–

–

–

–

–

1

1

5

–

–

–

4

1

1

5

4

Разом

249

212

702

48

307

8

16

391

58

45

151

22

6

17

80

614

271

886

541

 

 

Таблиця 6

Кількість малих сімей у 1791 р.

 

Сімей

Осіб обох статей в одному домі

Разом

Відсоток до загальної кількості

Середня

в одному

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

 

 

осіб

 

 

осіб

кількість

домі

доми

домів

сімей

обох

статей

домів

сімей

обох

статей

осіб н а од-ну сім’ю

1

7

71

176

361

393

342

225

96

38

9

2

2

–

–

–

–

–

–

–

1722

1722

8959

59,32

38,25

46,85

5,2

2

–

–

–

31

88

133

182

164

106

63

35

19

10

4

1

–

–

–

1

837

1674

6365

28,83

37,18

33,29

3,8

3

–

–

–

–

–

2

18

32

45

64

43

28

24

9

10

4

1

1

–

281

843

2935

9,68

18,73

15,35

3,5

4

–

–

–

–

–

–

–

1

1

–

5

15

8

12

5

3

1

1

1

53

212

701

1,83

4,71

3,67

3,3

5

–

–

–

–

–

–

–

–

–

–

–

1

–

1

1

1

1

4

–

9

45

146

0,31

1,00

0,76

3,2

6

–

–

–

–

–

–

–

–

–

–

–

–

–

–

1

–

–

–

–

1

6

15

0,03

0,13

0,08

2,5

Разом

7

71

176

392

481

477

425

293

190

136

85

65

42

26

18

8

3

6

2

2903

4502

19121

100,00

100,00

100,00

4,2

 

 

 

Table 7

Малі сім’ї населення стосовно глав домів у 1791 р.

 

Кількість

сімей

у домі

Сім’ї жильців-піднаймачів

і слуг

 

 

Споріднене стосовно глав домів населення

Відсоток до загальної кількості

(стосовно спорідненого з

главами домів населення)

 

у скількох домах

сім’ї

доми

сім’ї

домів

сімей

1

5

5

1897

1897

65,46

44,84

2

165

165

  728

1456

25,12

34,41

3

66

78

  222

  666

7,66

15,74

4

11

17

   44

  176

1,52

4,16

5

3

6

      6

   30

0,21

0,71

6

–

–

      1

      6

0,03

0,14

Сімей

250

271

2898

4231

100,00

100,00

 

 

 

Таблиця 8

Структура населення у 1791 р. стосовно глав домів

 

Глави домів і населення, пов’язане

з ними спорідненістю

Жильці-піднаймачі (коморники і сусіди)

Слуги

Разом

Відсоток до загальної кількості

Глави

домів

родичі

доми

сім’ї

осіб обох

статей

в

до-мах

сім’ї

осіб обох

статей

в

до-мах

сім’ї

осіб обох

статей

до-мів

сім’ї

осіб обох

статей

до-

мів

сім’ї

осіб обох

статей

Одинаки

(неодружені вдівці і вдови)

 

 

16

 

7

 

16

 

8

 

6

 

22

 

3

 

3

 

6

 

16

 

16

 

44

 

0,55

 

0,36

 

0,23

    Хазяїн +

    хазяйка

 

96

96

192

28

20

73

22

1

28

96

117

293

3,31

2,60

1,53

 

діти неодружені

 1439

1439

7369

147

134

463

166

4

235

1439

1577

8067

49,57

35,03

42,19

 

діти сімейні

273

552

1888

28

19

75

38

–

54

273

571

2017

9,40

12,68

10,55

 

діти неодружені і сімейні

429

975

3464

32

24

90

43

–

53

429

999

3607

14,78

22,19

18,86

Хазяїн +

діти і внуки сімейні

8

26

90

–

–

–

1

–

3

8

26

93

0,28

0,58

0,49

хазяйка,

у тому числі

діти, брати, сестри, племінники неодружені і сімейні

262

497

2064

26

19

78

45

3

53

262

519

2195

9,02

11,53

11,48

вдівці,

брати і сестри неодружені і сімейні

54

95

298

5

4

11

5

–

6

54

99

315

1,86

2,20

1,65

вдови

батьки-вдівці і вдови сімейні

15

15

43

4

5

17

5

2

15

15

22

75

0,52

0,49

0,39

і

діти неодружені і батьки

97

101

589

12

10

39

15

1

25

97

112

653

3,34

2,49

3,41

неодружені

діти неодружені і сімейні та батьки

9

20

74

–

–

–

–

–

–

9

20

74

0,31

0,44

0,39

 

діти, брати, сестри, неодружені і сімейні та батьки

72

141

601

8

7

25

11

–

14

72

148

640

2,48

3,29

3,35

 

брати в сестри неодружені і сімейні та батьки

30

47

154

2

3

12

3

–

3

30

50

169

1,03

1,11

0,88

 

діти неодружені, дядьки і тітки

4

5

24

1

1

6

2

–

3

4

6

33

0,14

0,13

0,17

 

діти неодружені і баба

1

1

7

–

–

–

–

–

–

1

1

7

0,03

0.02

0.04

 

доми з нечітким і сумнівним зазначенням родинних зв’язків

98

214

821

6

5

12

6

–

6

98

219

839

3,38

4,86

4,39

 

Разом

2903

4231

17694

307

257

923

365

14

504

2903

4502

19121

100,00

100,00

100,00

 

 

Таблиця 9

Розподіл домів у 1791 р. за складом населення у них

 

Категорії дому

Тип дому за складом населення

без

слуг

зі

слугами

разом

Одинаки і одиначки

a) вдівці і вдови

3

–

3

 

б) інші

10

3

13

Несімейні родичі, що

a) брати і сестри

9

–

9

проживають разом

б) інші родичі, у томі числі з братами

    і сестрами хазяїв

 

3

 

1

 

4

Дім з однією сім’єю

a) подружня пара

74

22

96

 

б) подружня пара з дітьми

1169

154

1323

 

в) вдівець або вдова з дітьми

108

13

121

 

г) вдівець або вдова і родина сина або дочки

62

9

71

Дім з однією сім’єю

a) сім’я і батьки подружжів

85

15

100

з родичами

б) сім’я з іншими родичами

93

16

109

 

в) поєднання a) і b)

26

2

28

Дім з кількох сімей, у тому числі з несімейними

a) сім’я глави дому і родина його

    (або його жінки) батьків

 

28

 

1

 

29

родичами і без них

б) сім’я глави дому і його дітей

557

77

634

 

в) сім’я глави дому і родини його

    братів і сестер

 

189

 

40

 

229

 

г) тільки сім’я дітей глави дому

    останній – вдівець або вдова

 

38

 

7

 

45

 

д) інші види

58

5

63

Доми з сумнівним зазначенням спорідненості

26

–

26

Разом

 

2538

365

2903

 

 

 


* Стислий варіант викладу теми цієї статті (безідеографічного зображення структури населення домогосподарств у селі Кизівщини і майже без таблиць) див.: Крикун М. Г Списки населення Житомирського повіту 1791 р. //Вісник Львівського Університету. Серія історична.. Львів, 19984. Вип. 20. с. 41-47.

[1] Volumina legum. Kraków, 1889. T. IX. S. 153-154; Korzon T. Wewnętrzne dzieje Polski za Stanisława Augusta. Kraków; Warszawa, 1897. T. 5. S. 198-199. Перше видання цієї праці Корзона вийшло у 1882 р.

[2]  Korzon T. Wewnętrzne dzieje… 1897. T. 1. S. 79, 84.

[3] Kleczyński J. Spisy ludności w Rzeczypospolitej Polskiej // Rozprawy Akademii Umiejętności. Wydział historyczno-filozoficzny. Serya II. Kraków, 1894. T. V. Ogółnego zbioru tom 30-ty. S. 50-54.

[4] Rusiński W. Uwagi o rozwarstwieniu wsi w Polsce XVIII w. // Kwartalnik Historyczny. Warszawa, 1953. Nr. 2. S. 167.

[5] ładogórski T. Próba oceny rejestrów ludności okręgu siewiersko-pileckiego z lat 1787-1806 // Przeszłość Demograficzna Polski. Materiały i studia. Warszawa, 1967. S. 13-14.

[6] Korzon T. Wewnętrzne dzieje… T. 5. S. 205.

[7] ЦДІА України в Києві, ф. 8 (цивільно-військова комісія порядку Житомирського повіту), оп. 1, спр. 15, арк. 147-161зв, 163-174зв, 176-182зв, 184-192, 193-199зв, 201-216, 217-226, 227-238, 239-250, 251-267, 269-274зв, 289-300зв, 308-341зв, 674-685, 686-691, 692-701, 702-714зв, 800-803, 865-870зв, 872-880, 881-890, 891-904зв. 

[8] Перепис димів Житомирського повіту за 1790 р. називає 717 населених пунктів (ЦДІА України в Києві, ф. 8, оп. 1, спр. 9, арк. 26 і наст.).

[9] Список Мало-Браталівської парафії не має закінчення, а Велико-Рачківської парафії – початку. Всі інші списки повні.

[10] Kleczyński J. Spisy ludności… S. 51.

[11] Центральный государственный военно-исторический архив в Москве (далі – ЦГВИА), ф. Военно-ученый архив (далі – ВУА), д. 18653, ч. 3, 8, 9.

[12] Зазначимо, що у 32 домах з 2 903 проживало конфесійно змішане населення: звичайно один із подружжя названий католиком (ritus latini), інші ж віднесені до уніатів. Це не виключає наявності, принаймні у частині цих домів, дітей, котрих з волі батьків-католиків приписували до римського обряду. Така практика була, очевидно, досить поширеною. Наприклад, у 1799 р. в юридиці Ковеля, яка належала до тутешнього костьолу, з 21 селянського двора у дев’яти населення було уніатське (українське) і католицьке (польське): католиків значилося 15 осіб чоловічої та 5 жіночої статі, а уніатів, відповідно, – 5 і 18 (Житомирський обласний державний архів, ф. 178 (Римокатолицька консисторія), оп. 1, спр. 6, арк. 292зв-293). Навряд чи можна з впевненістю стверджувати, що окрім згаданих стосовно 32 домів католиків-батьків у них не було інших осіб католицького віросповідання.

[13] ЦГВИА, ф. ВУА, д. 18653, ч. 3, 8, 9.

[14] Кравченко І. Ямпільський маєток наприкінці XVIII та в першій чверті XIX ст. // Студії з історії України науково-дослідної катедри історії України в Києві. Київ, 1929. Т. 2. С. 88.

[15] Похилевич Д.Д. Малоземельное и безземельное сельское население в Русском воеводстве Речи Посполитой в XVI в. // Ежегодник по аграрной истории Восточной Европы. 1961. Рига, 1963. С. 37.

[16] Попов Г. До історії сусідства на Правобережжі // Праці комісії для виучування історії західньо-руського та вкраїнського права. Київ, 1926. Вип. 2. (Збірник соціально-економічного відділу Української Академії Наук. № 6). С. 218 і наст.

[17] Неселовський О. Наймити та наймички на Поділлю в XVIII ст. // Записки Кам’янець-Подільського інституту народної освіти. Кам’янець-Подільський, 1927. Т. 2. С. 1 і наст.

[18] Там само. С. 1.

[19] Значення умовних знаків, використаних у додатку, див. у: Laslett P. Introduction. Household and Family in Past Time. Cambridge, 1972. P. 41, 42; Palli H. Perede struktuurist ja selle uurimisest // Eesti NSV Teaduste Akadeemia Toimetised. Ühiskonnateadused. Tallinn, 1974. C. 65-67. Трикутнички означають чоловічу стать (заштриховані –  глав домогосподарств), кружечки – жіночу; обведені хвилястою лінією кілька осіб – малу, індивідуальну родину; L – local –  сусід або коморник, S – servant – слуга.

[20] ЦДІА України у Києві, ф. 8, оп. 1, спр. 9, арк. 26 і наст.